🇪🇺🔥 Європа будує нову газову мережу, незалежну від Росії, OilPrice.
Потреба ЄС у нових постачаннях газу після виключення рф з європейського ринку становить 198,5 млрд куб/рік.
Європа тепер диверсифікуватиме постачання, щоб не залежати від одного постачальника, як раніше.
Також ЄС має мету – зробити ринок скрапленого газу конкурентним, тобто ринком покупця, а не продавця. І в цій диверсифікації велика роль відводиться Африці.
🇩🇿🇱🇾Наразі африканські країни Алжир та Лівія постачають трубопровідний газ до Європи – торік 34,1 та 3,1 млрд куб. м відповідно.
🇳🇬 У планах ЄС – провести трубопровід із Нігерії.
У липні минулого року Нігерія, Нігер та Алжир підписали меморандум про взаєморозуміння щодо будівництва Транссахарського газопроводу, проект, який обговорювався десятиліттями.
Вартість трубопроводу оцінюється в $13 млрд, і він постачатиме до Європи 30 млрд куб. м / рік.
Велику ставку ЄС робить і на СПГ: 2022 року африканські країни відправили на експорт 58,5 млн тонн СПГ, з яких 32,7 млн – до Європи. Потенційно до 2030 року ця сума може зрости до 60 млн тонн експорту до Європи чи більше.
Так, Нігерія планує збільшити виробництво СПГ із нинішніх 22,5 млн тонн на рік до 31 млн.
🇪🇬 У Єгипті, другому за величиною виробника газу в Африці (67,8 млрд куб. м у 2021 році), енергетичні гіганти італійська Eni, британська Shell і французька TotalEnergies, прискорюють розвідку морських газових басейнів.
У січні поточного року Еnі оголосила про відкриття значного за обсягом газового родовища в єгипетському Середземномор'ї.
Єгипет збільшив загальний експорт CПГ з 7 млн тонн у 2021 році до 8 млн тонн у 2022 році.
Європа має плани видобутку та будівництва заводів CПГ у Сенегалі та Мавританії. Очікується, що видобуток газу на газовому проекті Greater Tortue Ahmeyin, який знаходиться на морському кордоні двох країн і перебуває у спільній власності, розпочнеться у III кварталі 2023 року в обсязі 2,5 млн тонн на рік. Другий етап виробництва вимагатиме додаткових інвестицій у розмірі $5 млрд, і очікується, що він вироблятиме до 10 млн тонн CПГ на рік.
🇲🇿Мозамбік експортував свій перший CПГ у листопаді 2022 року, відправивши газ до Європи з плавучого заводу Eni Coral-Sul LNG, потужність якого становить до 3,4 млн тонн на рік. У планах – розширення виробництва CПГ у Мозамбіку до 10 млн тонн на рік.
🇹🇿 У червні 2022 року Танзанія підписала рамкову угоду щодо СПГ з норвезькою Equinor та Shell про розробку газових родовищ.
За прогнозами, видобуток газу в Африці збільшиться з 260 млрд куб. м у 2021 році до 585 млрд куб. м у 2050-му.
Поки що газодобувачі та покупці газу будують плани на африканський газ до 2030 року. Якщо заявлені проекти запрацюють на повну потужність, то Європа до 2030 року може вийти на експорт СПГ тільки з однієї Африки на 60 млн тонн (аналог 80 млрд куб. м). Це не враховуючи потенційного збільшення надходження газу трубопроводом з Алжиру та Лівії і в перспективі – з Нігерії.
До цього року ринок СПГ цілком може перетворитися на ринок покупця – адже є ще поява нових проектів СПГ у США, Катарі, Австралії, Канаді та інших країнах. Але багато залежатиме і від попиту в Азії, в т.ч. від темпів переведення вугільної генерації на газову.
Мораль сєй басні: Кремль вирішив свій газовий бізнес перетворити на геополітичний важіль досягнення цілей в міжнародній політиці. Це не спрацювало. Газ важелем не став, а згодом вони втратять і газовий бізнес. На найприбутковіший ринок ЄС вони вже ніколи у тому розмірі, що було, не повернуться.