🌾❌Про що свідчать останні аграрні заборони?
Пропонуємо для обговорення цікавий пост від Олексія Мушака.
Про те, що навіть напівзруйнована Україна є більш конкурентною по ціні та об’ємам ніж європейські країни. Поки що це стосується лише зернових, бо ми в цьому плані є одними зі світових лідерів по впровадженню нових технологій. Але поляки дивляться наперед. Тому вони заборонили постачати курятину, яйця, олію та навіть баранину. Бо в разі повноцінного відкриття ринку українська аграрка виграє у більшості тамтешніх виробників.
На мою думку, думку європейці себе самі перехитрили.
Бо надмірне захоплення дотуванням аграрного бізнесу призвело до зміни фінансової моделі. У фермерів пропала потреба працювати ефективно, вони прагнуть в першу чергу боротися за дотації та компенсації. І навіть зараз польські аграрії думають не про те як використати дешеву українську сировину для подальшого розвитку, а про те, як побільше збити коштів з Брюсселю. Це парадокс і плювок в основу капіталізму.
Чи є вихід з цієї ситуації? Все як завжди і легко складно одночасно. Перше, варто відділяти військові-безпекові питання від економічних. Друге, має бути спрощено допуск європейського бізнесу на українських аграрний ринок як в плані переробки сировини так і купівлі сільськогосподарської землі. Третє, більше співпраці з симпатиками «дешева українська продукція» на європейському ринку. Для прикладу, компанії з Нідерландів та Іспанії мають іншу бізнес-модель і їм дешеве українське зерно в великий плюс. І таких прикладів багато.
Одним словом є над чим працювати, бо наразі закладається основа майбутніх умов щодо допуску України. І від того як ми спрацюємо буде залежати наше фінансове майбутнє в сім’ї європейських народів.
Від нас: ми вирішили взяти (довоєнні показники) порівняти дані урожайності зернових (кг/га) Польщі та України.
Україна - 5453 кг/га, а Польща - 4563 кг/га.
Плюс ми додаємо порівняння земля під вирощування зернових: Україна - 15 649 490 га; Польща - 7 451 270 га. Це як додатковий показник для розуміння побоювань поляків, яких ми можемо "засипати" зерном через масштаби площі (звісно, це довоєнне порівняння).
Давайте, щоб не було розмов про те, що у нас дешева робоча сила додамо декілька тез:
а) фактор низьких зарплат працює за умови закритих кордонів. Будь-який працівник може поїхати (довоєнні часи) у ту ж Польщу на сезонні роботи (як це робило багато українців). Тому аграрії не можуть тримати низьку оплату праці, оскільки залишаться без робочих рук;
б) в Україні відсутні згадані вище субсидії;
в) українські аграрії у своїй більшості беруть кредити у банках на посівну. І відсотки значно вищі за польські.