🤑Основний ворог бізнесу не стільки високі податки, скільки дискреція податківців
Старший економіст CASE Україна написав статтю для "Ліги". Тут викладаємо ключові тези нашого колеги:
📌Корінь усіх інституційних проблем України, включно, звісно, з корупцією – дискреція, яка робить усіляких перевіряльників та дозвільних державних службовців всевладними "начальниками". Ще у 2015 були розроблені основні підходи до антипатрональної, зокрема антикорупційної, податкової реформи:
1. "Не нашкодь" – реформа не повинна робити гірше нікому, крім корупціонерів, тіньовиків та схемників.
2. Спочатку – "як", потім – "скільки". По-перше, тому що, якщо головна мета – змінити відносини, то, перш за все, потрібно позбавити податківців засобів тиску на чесних платників. По-друге, тому що без цього не буде серйозної детінізації.
Це означає: реформувати корпоративний податок – ввести податок на виведений (із бізнесу) капітал (ПнВК) замість податку на прибуток, винести адміністрування системи моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків (СМКОР) у перезавантажене Бюро економічної безпеки (БЕБ) з глибоким переглядом процедури та критеріїв, відмовитися від шкідливої та непотрібної фіскалізації платників єдиного податку (залишивши лише кілька відсотків найбільших, що мають ризик перевищити дозволений законом ліміт), та вдосконалити цифровізацію сервісів.
3. Починати скорочення з тих податків, які найшкідливіші для економіки. Відповідно до досліджень Організації з економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), це насамперед податки на працю, прибуток і доходи, тому решту поки що можна не чіпати, хіба що прибрати дрібні шкідливі побори з обороту.
4. Фіскальна відповідальність. Ніхто не хоче (і не допустить) провалу надходжень у разі, наприклад, не такої бурхливої детінізації. Тому зменшення податкового навантаження має бути плавним та пов'язаним з оптимізацією бюджетних видатків. Попередній розрахунок показує, що так можна заощадити приблизно 7-8% ВВП, скоротивши економічний розмір уряду до 35%.
📌 Не гріх водночас вводити і компенсатори, але тільки коштом податків, менш шкідливих для зростання, ніж скорочені, а не вбивчих для ринку, як улюблений непрофесіоналами і совками податок з обороту. За даними того ж ОЕСР, до таких відносяться рентні, екологічні, акцизні, і – ось тут головний резерв – податок на землю/нерухомість, який можна трактувати як різновид рентного. Якщо його належним чином модернізувати, то реально буде збирати до 4% ВВП замість нинішнього приблизно одного відсотка.
📌 Зрозуміло, все це звучить не так красиво та привабливо, як "все за 10 уже завтра". Натомість йдучи таким шляхом, є реальний шанс справді змінити відносини у податковій системі, вивести "на світ" більшу частину "тіні" і зробити Україну привабливою для талантів та інвестицій. Втім, для цього потрібно ще багато іншого.