🇵🇱👨🏻🌾 Вважають, що ситуація, яка склалася з українським зерном, пов’язана з тим, що у Польщі наближаються вибори. Чи справді це так та чи можна очікувати змін з часом? (1/2)
Щоб зрозуміти, що відбувається насправді в Польщі, потрібно оглянути їхню структуру виробництва. Перша проблема – сільське господарство в Польщі структуроване дрібними господарствами. Таких господарства 1.4 млн.
Середній розмір сільськогосподарського підприємства в Польщі на сьогодні становить 11 гектарів землі. Згідно з даними польської статистики 17% робочих місць залежать від аграрного сектору Польщі. Польща досить серйозний гравець на ринку Європейського Союзу не лише в рослинництві, а й у тваринництві, передусім м’яса птиці та свинини. Очевидно, вибори, які мають відбутися в парламенті восени, також серйозно впливають на ситуацію щодо українського імпорту.
Проте спливають не тільки вибори, це не лише одна з проблем. Справді, 17% робочих місць – це величезний електорат і, звісно, популісти з аграрної партії відіграють вагому роль. У Польщі багато лобістських організацій, які зараз намагаються знайти винних у тому, що ціни на зерно впали. Замість того, щоб проаналізувати ситуацію на глобальних ринках, на ринках зернових, олійних культур, вони знайшли винних, і ними виявились українці.
Коли спілкуєшся з поляками, намагаючись аргументувати, що зараз світовий ринок завалений російським зерном, передусім пшеницею, і саме Росія тисне на світові ринки щодо цін, – ніхто не хоче й слухати. Усі в один голос кажуть, що їхні виборці в принципі не знають, що таке Росія – вона далеко і незрозуміло, що там відбувається. Вони бачать, як щодня проїжджає величезна кількість машин через українсько-польський кордон, ідуть поїзди і бачать у цьому проблему. Тому так, передвиборчий популізм на першому місці, але не лише.
Насправді величезні проблеми наявні в структурі виробництва Польщі, де є і експорт аграрної продукції. За їхніми даними, багато зерна з України завезено і розміщено на складах Польщі. Давайте поглянемо на статистику. Загальне зернове виробництво в Польщі +/-33 млн тонн до війни на 2021 рік, з них експорт 23 млн тонн, 10 млн тонн – споживання на внутрішньому ринку. Імпорт становив ще 5 млн тонн у довоєнний час, основна маса імпорту була з України, а саме кукурудза. Здавалося б, абсолютно нічого нового не відбувається – те саме і з ріпаком, соняшником.
Якщо подивитися на цю статистику, то насправді для поляків немає нічого катастрофічного. Проте на сьогодні заїхало набагато більше зерна, і тут важливу роль відіграє зберігання. Завдяки тому, що у поляків немає вертикально інтегрованого сільського господарства, дрібні господарства не мають своїх складів.
Загалом на всю країну можливостей для зберігання зерна на 17 млн тонн, що вдвічі менше, аніж вони виробляють. Відповідно, коли українське зерно за дешевими цінами заїхало на польську територію, пройшло процедуру розмитнення, то таким чином знизилися не лише ціни, а й можливості для зберігання зерна.
Якщо говорити про транзит, то йдеться і про інфраструктурні проблеми. Польща експортувала досить серйозні обсяги зерна – близько 20 млн тонн. З них 5.5 млн тонн відправляли до Німеччини залізницею або автотранспортом. Якщо подивитися на польські порти, навіть на найбільший гданський порт, який має перевагу більш як 50 млн тонн, із них зерно мало дуже маленький обсяг, решта – це металургія та інші продукти, не пов’язані із сільським господарством. Можливостей для припортового елеватора, зберігання в порту, доставки залізницею таких, як у нас є в Миколаєві та Одесі, в Польщі немає.
Уся польська економіка прив’язана до Європейського Союзу, зокрема й сільське господарство. Експортна інфраструктура зернових, олійних культур відстає від України в рази. Наявні структурні проблеми в сільському господарстві – вони дуже малі та не конкурентоспроможні на європейському ринку, якщо заходить такий монстр як Україна. Саме цього всі бояться в Європейському Союзі. Питання не в тому, що із завершенням восени виборів у Польщі проблеми в сільському господарстві для України закінчаться.
@costukraine