Продовження: Що Україні робити із блокадою експорту своєї агропродукції? (2/2)
Вирішувати потрібно двома способами. Перший – треба йти до Євросоюзу, це політичний складник. Треба працювати з Євросоюзом, бо нині комусь може бути вигідно, щоб наш аграрний сектор збанкрутів до кінця року.
Сьогодні вранці я дивився новини на BBC. Вони показують, що зараз темпи зростання цін на продукти харчування найбільші за останні 45 років. Це пов’язано з багатьма аспектами, зокрема й з питанням продуктів з України. У нас під забороною соняшникова олія, тимчасом як південь Європи (Італія, Іспанія) зараз потерпає від засухи. Очікується падіння виробництва оливкової олії вдвічі. Ціни на оливкову олію в Євросоюзі того року зросли на 45%, цього року очікується зростання на 60%.
Де логіка – заборонити завезення соняшникової олії з України, коли в самих цієї олії немає? Таким чином піднімається продуктова інфляція. Зараз здебільшого ми апелюємо емоціями, але нам треба апелювати і цифрами. Потрібно брати офіційну статистику: скільки було завезено, коли, за якими цінами і домовлятися з Євросоюзом.
Якщо ж Євросоюз не хоче виконувати умови, які вони на себе взяли, тоді виникає логічне запитання, як ми взагалі можемо працювати з Євросоюзом у майбутньому в торгових відносинах. Якщо Євросоюз хоче продуктову інфляцію 40–50–60%, тоді нехай вийде і розповість своїм місцевим ватажкам аграрного руху, що він справді готовий сприймати блокаду українських товарів і йти на 60% продуктової інфляції.
Нам потрібно зараз іти на контакт з нашими найближчими сусідами, передусім з Польщею. Мусимо донести до польських колег, що те, що відбувається зараз, – це абсолютне безглуздя. Я також не розумію, як буде відбуватися організований транзит через Польщу. Не уявляю супроводження конвоєм товарів з України до точки призначення.
Наприклад, їде машина із замороженою полуницею чи малиною, в неї сідає представник прикордонної чи митної служби та супроводжує її до кінцевої точки в місті Німеччини. Дуже багато відкритих питань, але це не означає, що ми маємо скласти руки і сказати, що ми готові просто-напросто стати банкрутами і нічого не робити.
Нам усім потрібно включатися – і аграрним політикам, і бізнесу, зустрічатися з колегами на всіх рівнях для того, щоб якнайшвидше вирішити це питання.
СЕО "ІМК" Алекс Ліссітса
👉Докладніше за посиланням.