❗️На кону $115 млрд від МВФ. Чому Україні важливо завершити реформу корпуправління держкомпаніями.
Написали для @Forbes_Ukraine_official колонку про те, які масштабні можливості або проблеми нам принесе невиконання реформи з корпоративного управління державних підприємств.
Ключові тези:
📌 Держава далеко не завжди є ефективним власником. України це особливо стосується.
📌 Корпоративне управління держкомпаніями в Україні продовжує залишатись під пильною увагою Міжнародного валютного фонду та інших міжнародних партнерів України. Останній меморандум з МВФ, який багато в чому є унікальним з огляду на війну в Україні та рекордний обсяг фінансування, не є виключенням.
📌Україна повинна провести реформу корпоративного управління в ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (ОГТС): передати акції компанії від АТ «Магістральні газопроводи України» (МГУ) Міністерству енергетики та прийняти новий статут (структурний маяк, який необхідно виконати до кінця липня поточного року). А також обрати та призначити наглядову раду ОГТС до кінця жовтня 2023-го.
📌 До жовтня поточного року потрібно прийняти законопроєкт №5593-д щодо корпоративного управління держпідприємствами. Верховна Рада прийняла його в першому читанні ще в липні 2021 року, але він потребував доопрацювання, бо не відповідав Керівним принципам OECD з корпоративного управління держкомпаніями.
📌 У державній власності в Україні знаходиться значна кількість активів: з майже 3500 об’єктів різної організаційно-правової форми 40% працюють лише на папері, а кожне третє підприємство є збитковим та виступає потенційним джерелом фіскальних ризиків.
📌У деяких сферах приватизація все ще не відбулася в повному масштабі. В інших, як от банківський сектор, держава була вимушена здійснити націоналізацію приватних банків та наростити свою частку на відповідному ринку до 60%.
📌 Є потенційні ризики з "націоналізованими" підприємствами. У листопаді 2022 року держава «націоналізувала» низку підприємств: «Запоріжтрансформатор», «АвтоКрАЗ», «Мотор Січ», «Укрнафту», «Укртатнафту».
📌 Свіжий кейс з «Укрнафтою» демонструє як після «націоналізації» якість корпоративного управління погіршилась. Нинішній склад наглядової ради не відповідає чинному законодавству та настановам OECD, які вимагають наявність незалежних членів в наглядових радах. Зокрема, вони мають очолювати комітет з призначень і винагород та аудиторський комітет. Зараз ці важливі функції контролю не працюють.
📌Така ситуація створює чимало потенційних ризиків:
- Є загроза судових позовів від колишніх власників компаній з огляду на те, що вилучення є тимчасовим. Уряд має повернути акції колишнім власникам або компенсувати їхню вартість після завершення воєнного стану в Україні.
- Сумнівні рішення у сфері корпоративного управління створюють передумови для зловживань на підприємствах.
- Вилучення акцій у міноритарних акціонерів, які зокрема належали інвестиційним компаніям та приватним пенсійним фондам, підриває довіру до держави як партнера.