“У цілому відповідає…” (1/2)
Щоразу, коли у нас є…. контакт з Мінфіном по податковому адмініструванню, нам пропонують висновок поважних іноземних експертів, де написано, що українське податкове законодавство з податку на додану вартість у цілому відповідає законодавству ЄС.
Висновок базується на тому, що у нас є ПДВ і він формується каскадним ефектом. Це напевно десь так як Вольтер Дюранті заперечував Голодомор у своїх публікаціях бо… його попросили.
Ну дійсно ж в СРСР була Конституція, яка захищала права трудящих. А трудящі в СРСР мали право голосу і навіть ходили на вибори. Але був нюанс. Я б сказав нюансіщЄ.
І ось такий нюансіщЄ відрізняє “у цілому” схожу податкову систему України від податкових систем решти цивілізованого світу.
Податкове та митне адміністрування України пронизане такими собі «костилями», які дають можливість там підтягнути, тут підкрутити. На публіку існування цих «костилів» виправдовується необхідністю наповнювати бюджет в умовах, коли усі українці підлі людішкі, недоплачують, всіляко ухиляються і якщо не включати “важелі”, то бюджет розвалиться і пенсіонери помруть з голоду. Зворотна сторона медалі, що уповноважені особи, які мають доступ до «костилів», мають широкі можливості забезпечити своїм дітям і внукам безбідну старість у буржуйських країнах. Але що ще гірше, наявність “костилів” у системі погано впливає на бажання щось робити в країні, якось у неї інвестувати. Іншими словами “костилі” забезпечують майбутнє одиниць, але крадуть перспективу в економіки в цілому.
Як ви можете здогадатись, в розвинених країнах податкове адміністрування стоїть на зовсім іншій основі. Базова філософія полягає у широкому звітування про свою діяльність. Звідти і купа різних форм, які потрібно заповнювати і які фіксують хто де і що. Але це звітування не несе ризиків для чесних платників податків. Вони існують для того, щоб якщо виникне якась підозра, то можна було легко з’ясувати що саме відбулось. Тобто система тримається на тому, що є невідворотність покарання і максимально можливий моніторинг того, що відбувається. Важелі втручання в щоденну діяльність без рішення суду дуже обмежені.
Відчуваєте різницю? Одна система пронизана контрольно-каральними функціями на рівні простих функціонерів, які можуть в будь-який момент “загризти” будь-кого тільки обсягом своїх втручань. І друга система, яка веде активний моніторинг діяльності і не чіпає нікого якщо на таке втручання немає обґрунтованих підстав (і рішення суду). Ось цей нюанс він фундаментальний, світоглядний і поки що непереборний.
@costukraine