Не росія, а глобальні трейдери?

Вже не перший раз за останній місяць зустрічаю таку тезу. Що ніби не стільки росія винна в стрибку цін на продовольство через блокування українського експорту і начхання на цивільні правила торгівлі, скільки жадоба до наживи та спекулятивність глобальних трейдерів, бо зараз зерна та олійних в світі вистачає. І що сучасний світовий ринок агропродукції - це олігополія із основної групи глобальних трейдерів - так звані компанії АВСD (ADM, Bunge, Cargill та Luis Dreyfus).

Нариклад на цій платформі, де є дуже поважні колумнисти, типу Дарона Аджемоглу та інших. Не буду про конспіративні історії, більше про економічний аспекти проти аргументів в подібних статтях:

1) Про росію і стрибок цін минулого року. В емпіричній економічній літературі (тобто в статтях на основі аналізу даних) не бачив іншої точки зору, крім тієї, що саме напад на Україну та блокування нашого експорту спричинив такий стрибок цін. Ми з колегами теж написали з цього приводу статтю

2) Про АВСD трейдерів і олігополію (ринкову владу). Так, ці гіганти можуть мати переважну частку в світовій торгівлі, але це зовсім не означає ринкову владу, цінову змову і тд. Мені реально важко уявити, як ці гіганти, акції яких торгуються на біржах, можуть робити змови. Більше того, в емпіричній аграрній економіці глобальні аграрні ринки вважаються максимально наближеними до конкурентних. Також про внутрішні ринки. До прикладу в Україні, де є всі АВСD трейдери і відчизняні (Нібулон, наприклад), не пригадую, щоб частка одного експортера перевищувала хоча б 10%.

3) Тепер інше. Саме трейдери в Україні дозволили більше заробляти сільгоспвиробникам. До прикладу, в далеких середніх 90х, сільгоспвиробники отримували максимум 40% від експортної ціни (приблизно як зараз), а перед війною вже всі 80%. Такий стрибок став можливий за рахунок інвестицій трейдерів в експортну логістику, портову інфраструктуру, баржі, свої вагони і тд.