**"Чому люди мають воювати за землю, яку потім розкуплять за декілька тисяч у.о.?"
**Одна із причин, чому ми вирішили зробити відео про Таїланд - це невдала земельна реформа у країні. Місцеві політики керувалися такими ж самими побоюваннями (тільки на 50 років раніше), що і українські колеги - якщо відкрити ринок землі без обмежень, то монополісти скуплять всю землю і люди залишаться без ділянок. Тому в Таїланді обмеження на кількість гектар у володінні.
До чого це призвело: ті, хто вміло обробляв і хотів цим займатися не могли купити собі більше земель; а ті хто не хотів займатися, але не міг продати або закинув землю, або вирощував рис аби як.
Як результат, у Таїланду один з найнижчих показників врожайності рису - нижче середньосвітових та у рази менше, ніж в сусідів чи США (подивіться у відео там детально описано).
І ось черговий коментар під відео про те, що "за що ми воюємо?" і "чим погана оренда?"
По-перше, при оренді земля не актив. Ви не можете її продати, взяти під землю кредит у банку, щоб купити трактор та комбайнер аби обробляти. По-друге, якщо ви орендуєте землю, то ви не дуже зацікавлені в збереженні її плодовитості, бо це не ваше. Ви можете взяти в оренду на 10 років і за ці роки безжально використати не заморочуючись на відновленням.
Коли є вільний ринок, то землю не розкуплять за декілька тисяч,бо буде не 1 чи 2 конкуренти на ділянку, а 10. А якщо це будуть іноземці, то ціна ще більша.
Продаж землі - це залучення інвесторів, що вкладатимуть в інфраструктуру. Мало просто посіяти та зібрати врожай. Тобі треба його десь зберігати, якось доставити до портів. Саме тому Нібулон розвивав річковий транспорт - флот + портова інфраструктура. Ці ж інвестори вкладатимуть кошти, використовуватимуть високі технології, щоб підвищувати врожайність з землі. Це створення нових робочих місць. І в першу чергу у селі.
Воюємо щоб наша земля була благодатним краєм для інвесторів, які створюватимуть робочі місця, підвищуватимуть зарплати, а від цього процвітатимуть села та містечка.