🇺🇸🔖Про лист із Вашингтонського обкому та про господарську політику (наше роз'яснення до попереднього посту☝🏿)
Із серпня минулого року США нам майже регулярно виплачують фінансову допомогу на підтримку бюджету у вигляді грантів (тобто безповоротна допомога).
З початку року це була ‘стабільна’ сума $1.25 млрд, яка гарантовано з’являлась у бюджетній звітності Мінфіну та звітності про валютні резерви НБУ. У серпні щось відбулось. Платіж затримали без явних причин. Валютні резерви і бюджетні доходи відразу просіли, а валютний ринок помітно хитнуло.
Про те, що відбувається ми, прості смертні, взнали набагато пізніше, коли з’явилась звітність. Але по активностям навколо Коломойського, Міноборони та поспішним прийняттям є-декларацій було зрозуміло, що щось таки відбувається.
Коли приїхав дядько Блінкен (і до того часу прості смертні вже взнали про ‘пропущені’ $1.25 млрд) – все стало на свої місця. Багато було здогадок про що він там говорив з нашим керівництвом, чи то про є-декларації чи то про Коломойського. Але останній лист із Вашингтонського обкому показав, що все набагато серйозніше.
Для розуміння, вимоги МВФ (писали тут) у порівнянні з тим, що виклали у тому листі із Вашингтону – це просто дитячий садок, молодша група. Головне, чим опікується МВФ це зведення балансів, щоб витрати були по наявним ресурсам і щоб притоки валюти хоч приблизно збігались з відтоками. Усі інші ‘вимоги МВФ’ додавались в причепі і як правило не були пріоритетом. Проблеми з виконанням вимог МВФ, як правило, були через те, що зведення балансів робить боляче широким масам населення, бо це тільки індексувати соціалку легко, а назад ‘провертати фарш’ дуже важко.
Той лист із Вашингтону натомість дуже чітко робить акцент на інституціях та державному адмініструванні, що на цей раз буде критично боляче саме для еліт, а не для широких мас і це, не побоюємося цього слова, може бути game changer (переломний момент по-нашому).
Це дуже цікавий розвиток подій, бо до серпня наші західні партнери усі ‘нюанси’ внутрішнього життя умовно відкладали в папочку ‘не на часі’ і це виглядало дуже дивно. Перші дзвіночки про зміну вітрів були помітні вже у Лондоні на конференції. Але щоб вже у серпні смикнути за фінансову допомогу і у вересні публічно (!) розвісити на усіх стовпах такий чутливий список вимог – це дуже крутий поворот.
Картину доповнює те, що у вересні в Київ прибула новий посол ЄС Катерина Матернова, яка дуже симпатизує Україні, але і добре орієнтується, що тут до чого (так про неї відгукуються). А 14 вересня Білий Дім призначив спецпредставника з відбудови України Пенні Пріцкер. Тобто вже є конкретні люди, які мають повноваження занурюватись в деталі і мають шалений вплив на половину доходів нашого бюджету, яку ми отримуємо у вигляду грантів та кредитів від США та ЄС.
Господарська частина (поки це не стосується економіки) починає набувати певних обрисів. Не можемо сказати, що ця картинка в рожевих тонах, бо мова йде про нагляд і контроль за тим пирогом, який нам виділяють. Натомість поки нічого не відомо про те, як ми будемо ростити наш власний пиріг національного багатства. Але хоча б про підходи в організації господарської частини з боку наших західних партнерів вже хоч щось проясняється.
З того всього, що видно із загально доступних джерел, виглядає, що нас можуть чекати дуже інтенсивні зміни в частині облаштування господарської діяльності країни (вибачте, про економіку щось сказати язик не повертається, бо вся тема навколо розподілу, а не створення). Сподіваємося, скоро додасться більше ясності саме по напрямку економіки, бо нам це критично потрібно.