❓💵Вічне питання: що буде з курсом долара? До кінця року – міжбанк без змін
Курсовий аналіз від Олександра Паращія, Head of Research, Concorde Capital
Нацбанк запровадив політику керованої гнучкості курсу долара (КГКД) - формально офіційний курс долара буде визначатися показниками міжбанківського ринку, а не постановою НБУ №18 від лютого 2022 року (зі змінами).
З сьогоднішнього дня нічого не змінюється. Усі інші валютні обмеження залишаються, тож попит на долар на міжбанку не зросте. Може дещо впасти пропозиція валюти, бо деякі експортери можуть на певний час затримати її продаж через очікування, що завтра воно буде дорожче. Але то явище тимчасове.
Курс як залежав від спроможності НБУ покривати дефіцит валюти на міжбанку своїми доларовими вливаннями, так він і буде залежати далі. Спроможність НБУ залишається високою. Так, щодня він вимушений продавати долари для компенсації дефіциту валюти на міжбанку в розмірі від $80 млн (весна-літо) до $120 млн (осінь-зима). Та ресурси для цього він має: за останні 12 місяців приплив валюти від наших західних партнерів складав у середньому $170 млн на (робочий) день.
В усіх комунікаціях останніх місяців Нацбанк запевняв, що курсова стійкість є його пріоритетом. Тож для нього буде зараз надважливим довести, що зміна політики фіксованого курсу долара на КГКД нічого на міжбанку не змінить. Так, «ларьок» зараз може трохи «полихоманити» - як це вже було в липні 2022 року, коли Нацбанк збільшив офіційний курс долара на 25% в один момент. А потім він заспокоїться, коли побачить, що «нічого не змінилося».
Усі прихильники переходу на КГКД та значна частина критиків визнають, що помітних змін на міжбанку не буде, принаймні в перспективі кількох місяців.
Вчора Нацбанк дав зрозуміти, запровадження КГКД складатиметься із кількох етапів, і на першому він триматиме курс міжбанку стабільним. Тож головне питання – як довго триватиме цей перший етап. Хтось вважає, що місяць-два, я бачу цей етап довшим – до кінця зими.
Наступного року – імовірно, долар подорожчає
На цьому сходяться усі прихильники та противники нової політики НБУ. Головне питання – наскільки сильно долар подорожчає. Очевидно, жодна модель не дасть точного числа, бо все залежить виключно від волі НБУ. Тут головне, що девальвація гривні, якщо і буде, то не стрибкоподібною, як це було у липні 2022 чи березні та листопаді 2014, – а плавною. Бо тоді основною причиною девальвації була неспроможність Нацбанком тримати фіксований курс через виснаження його золотовалютних резервів. Зараз буде інакше.
До того ж, я би не виключав і сценарій, коли долар на міжбанку не подорожчає наступного року – це можливо за умови, коли у нас налагодяться морські канали експорту. Хоча такий варіант «базовим» я би не називав. Ближче до 38 грн/долар виглядає більш «логічним».
І тут виникає питання, що робити Мінфіну із його бажаним курсом у 41.1 на наступний рік. Як на мене, Мінфіну треба просто активніше позичати у валюті на внутрішньому ринку. Тоді можна буде трохи зекономити на обслуговуванні державного боргу, і нарікань на занадто повільну девальвацію буде менше.
Для «ларька» – без змін.
Ну, принаймні, нічого нового ми там не побачимо. Бо «ларьок» уже бачив курс долара вище 42 грн. А за нової політики НБУ, яка, очевидно, більше не передбачає одномоментного стрибка міжбанківського курсу на 25%, навіть «ларьок» обіцяє бути спокійнішим (винятком може стати найближчі кілька днів/тижнів – але то таке).
Чи треба взагалі відмовлятися від політки фіксованого курсу?
Я не вважаю, що відмова від фіксованого курсу долара є вчасною. Як на мене, це треба було робити або раніше, або пізніше – ну нащо нам та невизначеність перед і без того стрьомним зимовим періодом?
Але вся ця фіксованість була дуже умовною. От подивимося на євро – валюту наших основних торгових партнерів і валюту, в якій нам надходила найстабільніша фінансова допомога протягом останнього року. Так от, за останній рік міжбанківський курс євра змінювався з 35.5 грн до 41.2 грн – і ніхто не нарікав.