👩👧👧**Kinder, Küche, Kirche та Нобелівка
**Дослідження лауреатки Нобелівської премії Клаудії Голдін, про яке ми писали, має ключові дані у трактування багатьох суспільних порядків.
Нагадаємо, вона спеціалізується на економічній історії (це найкрутіше, шо може бути з гуманітарних знань), ринку праці та, зокрема, рівності жінок та чоловіків.
Її дослідження руйнують основу як ультраконсерваторів, так і радикальних лівих, зокрема, затятих феміністок.
Практика життя жінки, яка має сидіти вдома і "берегти сімейний очаг" (домогосподарка), виникла орієнтовно у 1880 році і протрималась до 1940-х. До цього жінка в аграрному суспільстві впахувала як папа Карло. До речі, і дітей тоді народжували не з міркувань демографічних перспектив та пропагування сімейних цінностей (на противагу "чайлдфрі"), а виключно для того, щоб були додаткові робочі руки.
Індустріалізація "витіснила" жінку з робочого місця. І це не через чоловічий шовінізм та упередження. А банально через важкі умови праці, ненормований робочий день (12-14 годин з одним вихідним), без страхування і пенсійних виплат, з високою травматичністю. В таких умовах займатися вихованням дітей було складно, тому чоловік як "сильна стать" брав на себе заробляння грошей. Жінка втрачала можливість для праці, а чоловіки отримував можливість померти на виробництві або статей інвалідом.
Далі на графіку бачимо як на рівні 10% працюючих жінок відбувається поширення освіти і їхня залученність до праці зростає десь до 22%.
Але ключовим фактором, що вплинув на зростання кількості працюючих жінок - пігулки для переривання вагітності. Тобто, коли жінки почали контролювати процес і таймніг дітонародження відповідно виникла опція з планування своєї кар'єри, тоді і відбулися структурні зміни.
Отже, головна причина у різних доходах, кар'єрному зростанні між жінками та чоловіками (а воно дійсно є), не стільки дискримінація (вона була і досі є), а фізіологія. Тому повна рівність настане, коли чоловіки зможуть запліднювати та народжувати дітей.