❗️Коли Єврокомісія рекомендувала почати перемовини про вступ Украіни до ЄС хочу тезово і без емоцій поговорити про корупцію, антикорупцію і ефективність держави.
Як давно ви щось чули про корупцію при отриманні квот на експорт металобрухту? Чи як давно ви чули про корупцію чи зловживання при сплаті пайової участі від забудовників?
А чому? – бо не існує більше ані квот, ані пайової участі. Скасували. І страшні корупційні схеми пішли в минуле через реформування галузі.
Як давно ви щось чули про корупцію на Укрспирті? – Останнє повідомлення стосується випадків за 2017-2020 роки до демонополізації галузі і початку масштабної приватизації заводів, яка успішно продовжується навіть під час війни. Якісне керівництво і приватизація, яка зменшує можливості в принципі робити корупційні дії – зрозумілий рецепт.
Отакою я хочу бачити боротьбу з корупцією. Через дерегуляцію, демонополізацію, приватизацію, цифровізацію, системні реформи і впровадження кращих практик. Це і є системна боротьба з корупцією. І було б фантастично круто, якби ці реформи мали більшу підтримку громадського сектору, і не тільки його економічного сегменту.
Чи важлива судова система і антикорупційна вертикаль – так, дуже. І я підтримував, і продовжую підтримувати зусилля по реформуванню цієї сфери, бо це останнє слово держави. І якщо воно буде працювати ефективно - кожен потенційний корупціонер буде багато разів думати перед тим як вчинити корупційний злочин.
Щоб НАЗК ефективніше працювало – імовірно воно не має збирати і аналізувати дані від 1 млн декларантів, а бути сфокусованим на дійсно топ-позиціях. Воно, мабуть, також не має займатись малозначними справами як то внесення змін в декларацію на 12 годин пізніше строка за гроші отримані на основному місці роботи, із подальшим внесенням в «реєстр корупціонерів». Строгого «ну-ну-ну», надісланного в кабінет декларанта, для першого випадку було б більш ніж достатньо, а не оті 8 місяців судової тяганини.
Я б фокусував усю вертикаль на моніторинг способу життя (для НАЗК) чи реальний фокус на пошук персональної вигоди у діях (для окремих кейсів НАБУ), ніж на незначних, технічних, процедурних чи навіть суто політичних (policy) рішень, прийнятих Кабміном. Ну і рівень кваліфікації з точки зору розуміння економіки, фінансів, мабуть навіть трохи філософії – також дуже важливий.
Найбільші економічні прориви ставались після зменшення функцій і ролі держави з одночасним підвищенням ефективності держапарату за рахунок того, що ти краще можеш виконувати меншу кількість, але більш важливих функцій.
Також, подивишись на держапарат зсередини, скажу виключно про власні спостереження. Корупція звісно існує, але зазвичай недоброчесних людей на держслужбі категорична меншина – умовні 5-10%. Ще відсотків 30-40% - це просто неефективні люди, які або не навчені, або погано скеровані, а ще й залякані нескінченими перевірками, контролями, погрозами. Зарплати низькі, навантаження велике, відповідальність не порівнювана з більшістю інших робіт.
Але є інша частина - добротних, доброчесних і сумлінних людей, які не дивлячись на все, тягнуть на собі і євроінтеграцію, і дерегуляцію, і гарні чи дурнуваті ініціативи Уряду або парламенту. І працюють в жахливих умовах і за себе і «за того парня» в умовах страшенного недобору людей на держслужбі. Особливо після відверто популістичних рішень по скороченню зарплат держслубовцям.
І якщо зовсім чесно – головною метою найближчих реформ мало би стати визнання цих людей:
- через гідну зарплату (так, гідна зарплата чиновникам!!!),
- через дерегуляцію і дебюрократизацію саме їх діяльності,
- і можливо навіть зниження рівня безтолкового контролю за ними
Бо саме оці, переважно непублічні дирдепи, замначупри та головспеци тягнуть на собі воз і європейської інтеграції, і стейкхолдер інгейджменту, і імплементації чудових ідей керівництва.
Дмитро Романович, екс-заступник міністра економіки