Всі ж знають, що основна задача помічника судді - це писати завідомо неправосудні рішення і білєтіть фраєров.
Що таке неправосудне рішення - це рішення, яке нам не подобається.
Окрім реєстру, треба зобов‘язати їх в робочий і позаробочий час носити розпізнавальний знак, щоб перехожі могли в них плюнути.
Чому? Бо це падші люди! Не може ж нормальна людина зголоситися йти працювати помічником судді, бо всі знають, що судді - хабарники.

Пропоную активним активістам не зупинятися і розширити базу посіпак:
⁃ посіпаки прокурорів;
⁃ посіпаки головних тренерів збірної України;
⁃ посіпаки машиністів поїздів;
⁃ тощо.

Надалі зробити базу даних «Іждівєнци/Содєржанци», де опублікувати всіх бюджетників, починаючи від правоохоронців і закінчуючи вчителями і лікарями. Бо всі знають, що вони нероби і хабарники.

Про всяк випадок зазначу, що це був сарказм!
Але спроби сегрегації мене насторожують.
І до боротьби з корупцією це має дуже опосередковане відношення.

Що я розумію під корупцією (вже кілька разів писав):
1. Корупційні умови (низька зарплата, низький рівень правової культури і моралі);
2. Корупційні можливості (дискреційні повноваження, тобто можливості «заробляти»);
3. Корупційні діяння (власне акт корупції);
4. Користування благами, отриманими від корупції (спосіб життя).

Наразі в Україні основні зусилля громадських активістів сконцентровані на медійну підсвітку 4-го блоку, за що їм велика вдячність (без іронії).
Це найбільш емоційний і хайповий напрямок (бо українські чиновники не дадуть засумувати). Однак найменш ефективний.

А що найбільш ефективне? Вважаю, що 2-й. Аналіз, ревізія і перебудова бізнес-процесів. Справді, тут не хайпонеш, але вихлоп може бути у вигляді економічного зростання.

@savarets_report