⚠️ Чому більшість країни не задіяна в оборонному виробництві? Або політика "воєнного комунізму"
Політолог і нині військовий Петро Охотін у себе на FB розпочав цікаву дискусію про економічну мобілізацію країни:
Щоб перемогти нам потрібно не боятися карткової системи та праці жінок і дітей (зокрема в садівництві чи при виробництві тих же дронів).
Знайшов цікавий матеріал про обмеження в 1941-1947 рік у США. США, які є ідеалом свободи і вели експедиційну війну.
Далі посилання на матеріал.
Це доволі популярна думка, яка час від часу лунає у суспільстві. Але що з нею не так?
1) Виникає перелік запитань до цієї позиції: у нас є стільки підприємств ВПК, щоб усіх взяти на них і загнати? у нас в чому проблема: у відсутності робочих рук для виробництва, наприклад, згаданих дронів, чи у наявності потрібних комплектуючих, грошей на виробництво?
Чи у нас економіка численними націоналізаціями вже не переведена частково на військові рейки: понад 65% банківської системи в руках держави; 80% видобування газу і нафти; виробництво вантажних автомобілів 100% (до речі, якось націоналізація АвтоКразу відобразилась збільшенням машин для ЗСУ?) тощо?
Чи є конкретні розрахунки про вплив на економіку, її спроможність, стійкість фінансової системи тощо у разі застосування запропонованого плану, крім історичних відсилок до подій майже 100-річної давнини?
2) Тогочасні обмеження в США були викликані тим, що все і всі були задіяні в промисловому виробництві, тому ресурсів на побутові речі просто не вистачало. У нас навіть існуючі виробники ВПК недовантажені замовленнями, а нових державна бюрократія просто пожирає. В країні досі немає виробника патронів, тому що навіть Коломойському в свій час не видали ліцензію. КБ Луч і Арчер зупиняють виробництво через кримінальні справи від держаудиту. Точно наш ВПК не працює через відсутність норм на олію і карток на їжу?
3) У продовження попереднього пункту згадаємо описаний нами кейс: приватний виробник, який за рік з випуску 20 дронів/місцяць вийшов на показники 2743 і хоче на місяць виробляти понад 4 тис. дронів, розповідає, що йому заважає не нестача робочих рук, а митниця що вимагає хабарів. Йому на підприємство не треба заганяти працівників. Йому треба дати можливість вести бізнес і виробляти продукцію. Він сам знайде працівників.
4) Якщо ми говоримо про мобілізацію економіки, то в першу чергу говоримо про мобілізацію ресурсів, грошей для потреб війська. Пропонуємо подивитися у бік пенсійних витрат. Видатки ПФУ у 2021 - 495 млрд грн, 2022 - 620 млрд, 2023 - 768 млрд. Попри війну продовжують індексуватися пенсії: цього року на 20%. З цими індексаціями наступного року видатки будуть ще більшими. За два роки збільшення видатків на ПФУ понад 63%. Якщо ми говоримо про воєнні рейки, то чому ж пенсійну систему не перевести на них? У нас війна чи фестиваль соціальної щедрості?
Переведення пенсійної системи на воєнні рейки - це підвищення пенсійного віку, замороження індексацій (хіба що лишити для тих, в кого пенсія менше 3000 грн). Ось вам різниця у 268 млрд грн між 2021 і 2023. Скільки дронів можна було б накупити?
В умовах війни не треба пропонувати політику "воєнного комунізму". Треба урізати соціальні видатки, дати максимальну економічну свободу приватному сектору, прибрати митників (та інших корупціонерів).