🎥💰Чи повинна держава давати кошти на виробництво українського кіно?
Forbes зробив матеріал про те, як у 2023-му українське кіно принесло державі 31,4 млн грн. Це в 4,5 раза більше, ніж торік.
Але є одне але: на виробництво «Мавки» Держкіно виділило 49,5 млн, на «Довбуша» – 65 млн грн. Мультфільм «повернув» державі 12,4 млн грн (хоча далі із продовженням міжнародного прокату ця сума може зрости), історичний екшн – 1,9 млн грн.
Загальна сума повернутих Держкіно коштів за останні п’ять років складає 91 млн грн. Станом на листопад 2022 року у виробництві перебувало 137 фільмів із загальною сумою держпідтримки 1,5 млрд грн.
Фактично держава втратила десь 1,4 млрд грн коштів платників податків. По ідеї ми б мали сказати, що від цього треба відмовитися. Український кінематограф має розвиватися в ринкових умовах як "Голлівуд".
Однак тут вривається історичний контекст. Станом на здобуття незалежності Україна мала мала напівзнищений кінематограф, коли частину режисерів було або репресовано, або заборонено їхні роботи. Те що залишилося живим працювало на метрополію - Москву, куди перетягували (різними стимулами) кадри (приклад з "оскароносним" Сергієм Бондарчуком). А згаданий вище "Голлівуд" причудово собі розвивався з 1908 року в умовах ринкової конкуренції і великої аудиторії.
Україна, як і в інших сферах, починала не "з нуля" і не зі всіма на рівних стартових умовах, а з "мінусу".
Тому, якщо хочемо мати український кінематограф, то потрібні стимули від держави. Чи потрібен нам український кінематограф? Так, потрібен, бо ніхто крім українців не розкаже нашу історію (наприклад, "Довбуш"), не покаже сучасну Україну.
Кінематограф (у нашому випадку) - це не лише про гроші, це ще про формування національної свідомості, культурна дипломатія тощо.
Тим паче, що підтримка може "запалити вогонь" потужної кіноіндустрії. Наприклад, та ж "Мавка", що вийшла з держпідтримкою заробила загалом (кінопрокат, платформи тощо) $20 млн (для самоокупності потрібно було, як пишуть, $10 млн). Фінансовий успіх гарантує реінвестиції у створення нових стрічок і збільшення вірогідності появи нових успішних проектів.
Чи ефективний нинішній формат держпідтримки? Тут треба дискутувати і докладніше розбирати. Зокрема, у нас досі немає податкових пільг. Наприклад, легендарний серіал "Чорнобиль" на знімали на 70% у Литві і лише 30% в Україні через податкові пільги: якщо закордонна знімальна група витрачає на роботу в Литві щонайменше €43 тис. євро і це становить не менше 80% усіх витрат на виробництво продукту, для неї діє податкова пільга у розмірі 30%. В Україні таких програм поки немає.
Пишіть у коментарях, що думаєте про держпідтримку українському кіно