3 тижні триває пікет польських перевізників, які 6 листопада перекрили 3 пункти пропуску на польсько-українському кордоні.
23.11.23 до перевізників долучилися польські фермери, які почали блокували четвертий пункт пропуску, а їхній страйк став цілодобовим. Наразі в чергах, які мають десятки кілометрів, опинились тисячі вантажівок, а 2 українських водії померли через блокаду на польському кордоні.
21.11.23 блокування українських вантажівок розпочалось і словацькими перевізниками на одному з пунктів перетину кордону. Втім, блокування на словацькому кордоні суттєво не погіршить загальний негативний ефект, оскільки за даними НБУ через кордон зі Словаччиною проходить близько 5% автомобільного транспорту.
Польські перевізники втратили російський та білоруський ринок і планували покращити своє становище переорієнтувавшись на перевезення в Україні, але стикнулись з жорсткою конкуренцією з боку українських перевізників.
Формальна причина блокування українських вантажів – вимога повернення до системи видачі дозволів на вантажні перевезення для українських перевізників. Справжня мета блокади – закрити ринок ЄС для українських перевізників, які створюють високу конкуренцію для польських та інших європейських перевізників.
Польща є країною, з якою Україна має найвищі обсяги торгівлі. Заблокованими виявились не тільки комерційні перевезення, але й гуманітарні вантажі та товари подвійного призначення. Організатори страйку стверджують, що вони пропускають гуманітарку та товари, які швидко псуються. Протести триватимуть до 3 січня, проте за деякими оцінками вони можуть тривати до лютого.
Наразі оцінки втрат української сторони різняться. За даними Європейської Бізнес Асоціації (ЄБA) із посиланням на експрес-опитування серед 55 членських компаній, у середньому один день простою через страйк на польсько-українських пунктах пропуску вартує одній компанії втрат у розмірі близько 1 млн грн.
Сукупна орієнтовна сума збитків з початку простою, завданих опитаним компаніям, складає принаймні 305,88 млн грн (результати дослідження були опубліковані 21 листопада, тому на сьогодні фактичні втрати є більшими). Через блокування однаково потерпають як імпортери, так і експортери, адже 49% компаній ввозять продукцію в Україну.
Водночас 25% товарів прямують до Польщі, 15% – до Німеччини, а також до інших країн Балтії, Західної Європи, США, Канади, країн Азії та Африки.
У Федерації роботодавців України попередньо оцінили, що через блокування кордону польськими перевізниками економіка України зазнала збитків на понад €400 млн. А з урахуванням штрафів, неустойки та втрати контрактів – це вже мільярди євро.
За підрахунками Ірини Коссе, старшої наукової співробітниці ІЕД, у перші дні блокади перевізники втрачали €166 тис. на день. Зараз ситуація значно ускладнилася: блокада поширилася на цистерни з пальним, тож втрати для економіки ще більші.
Через блокаду суттєво зростають логістичні витрати, що впливає на собівартість продукції та цінову конкурентоспроможність компаній. Вартість логістики через страйк може зрости на 50%. Неможливість виконати зобов’язання перед українськими та іноземними замовниками потягне за собою штрафні санкції з боку покупців, скасування подальших замовлень та втрату клієнтів.
Українські виробництва можуть відчути дефіцит імпортних комплектуючих та сировини. Все це безпосередньо впливає на доступ споживачів до окремих імпортних товарів. Ускладнення на польському кордоні найболючіше вдарили по скрапленому газу, внаслідок чого він подорожчав на 30%. . Причина — понад 30% імпорту, або 20% усього ринку цього пального, потрапляє в Україну саме через польську ділянку кордону.
Блокада знизить рівень продовольчого експорту та імпорту наприкінці року. За словами міністр аграрної політики та продовольства України Маркіяна Дмитрасевича, масштабного дефіциту продовольчих товарів очікувати не слід, оскільки Україна наразі має можливість транспортувати продовольчі товари залізничними шляхами та через чорноморські та дунайські порти.