☝🏿Під попереднім постом один з наших читачів попросив докладніше розписати про ставки сільгоспподатків у Польщі для фермерів, а також субсидії, які вони отримують.
Ми не є глибокими спеціалістами з цієї теми, тому звернулися до одного з найкращих в країні дослідників агросектору - професора KSE Олега Нів'євського (а ще в нього є крутий і цікавий тг-канал на тему агро). Він пообіцяв підготувати відповідний матеріал, який ми обов'язково тут розмістимо.
А поки він готує його, ми нагадуємо наше дослідження 2013 року про запровадження ринку землі у постсоціалістичних.
Там є розділ про Польщу. В результаті польської земельної реформи (на момент написання дослідження):
🔹 2 мільйонів гектарів землі оброблялося приватними фермерствами, які володіли земельними наділами площею від 100 до 400 гектарів.
🔹 60% фермерських господарств мали площу до 5 гектарів та сукупно виробляли близько 20% від усього обсягу виробництва сільськогосподарської продукції.
Отже, політика польського уряду, яка була направлена на "рівномірний", "справедливий" розподіл землі між поляками в першу чергу породив армію дрібних власників. Зворотний бік медалі - виробництво дрібними фермерами має вищі транзакційні витрати. Напевно, одному землевласнику на 1 тис. га простіше собі побудувати елеватор для збереження зерна, ніж 200 фермерам з 5 га домовитися між собою про такий об'єкт інфраструктури.
Саме тому український агрокомплекс виявився ефективнішим. Наприклад, Нібулон вбитого кацапами Олексія Вадатурського до великого вторгнення робив стратегічні інвестиції у розвиток річкового флоту (мабуть найбільший в Україні), розвивав портову інфраструктуру.