❗️Цікава думка про "економічних інфоциган" від Євгена Дубогриза, радника з питань банків та фінансів CASE Україна:
В чому основна, так би мовити, претензія до тих, кого знають як «економічних інфоциган».
В тому, що вони намагаються впливати на ухвалення якихось важливих для економіки рішень. «Продавати» «прості та швидкі рішення» тим, хто рішення приймає.
Без розуміння механізмів, як ті рішення діють чи не діють, без розуміння цифр, статистики, без вміння інтерпретувати. Лише активно продавати. У різні доступні способи, аби дише продати, підвищити вплив, отримати сприйняття себе як «людини, що може відчинити двері та порішать». На цьому в принципі, мені здається, але й заробляють в основному, на цьому сприйнятті їх як рішал із доступом до тіл. Люди, особливо такі прогресивні, як бізнесмени та завклубами, охоче на те клюють.
Це проблема. Коли ці ідеї хтось при владі бере на озброєння.
Якщо користуватися дурними дещо аналогіями, то нема нічого особливо поганого, коли шарлатани продають публіці «ліки від всього» на базі товченої крейди, мумія та гівна мускусної качки. Проблема виникає, коли шарлатани вмовляють умовне міністерство охорони здоров’я внести мумійо, крейду та качине лайно у обов’язкові протоколи лікування гангрени, вогнепальних ран та переломів, а діючих протоколів (та хірургів різних) лишитися, бо воно ж непросто так все.
Бо ж саме так воно десь і відбувається потрошки, повертаючись до економічних «простих рішень», які просто стрімким домкратом з’являються в різних псевдоекономічних блогах та в ютюбах, а потім бачу їх в інтерв’ю вже топ-посадовців.