❗️Спільна позиція аналітичних центрів щодо Нацстратегії доходів 2030
Фахівці провідних аналітичних центрів проаналізували Національну стратегію доходів та зазначають, що Стратегія містить як позитивні пропозиції, так і низку негативних та ризикових пропозицій, крім того - напрацьовувалась у закритому режимі - без будь-яких консультацій з науковцями, громадянським суспільством та представниками бізнесу.
Негативні:
1. Реформувати спрощену систему оподаткування (далі – ССО), звузивши сферу її застосування шляхом виключення юридичних осіб, запровадивши запобіжники для зменшення зловживань та збільшивши ефективні ставки податків до рівня загального режиму з одночасним ускладненням процедур дотримання податкового законодавства.
Реалізація таких норм не призведе до досягнення запланованої Стратегією мети - зменшення зловживань великим бізнесом із застосуванням ССО. Такі норми на практиці призведуть до перетворення спрощеної системи на наближену до загальної, нею не зможуть скористатися сотні тисяч малих підприємців, яких приваблювала у ССО виключно її простота, відсутність обліку та помірні ставки. Це, своєю чергою, призведе до масової тінізації - фактично, повернення ситуації до 1999 р.
Україна втратить єдину перевагу, завдяки якій останні роки зростали інноваційні галузі, не набувши інших переваг (все ще корумпована податкова та митну служби, нереформована судова система, слабкий рівень держуправління).
Загалом спроби утискання лише спрощеної системи оподаткування, як інструментарію потенційного (бо будь-яких розрахунків втрат бюджету не наведено) уникнення від оподаткування, без розв’язання проблеми агресивної податкової поведінки з боку великих та надвеликих компаній - є контрпродуктивними.
2. Скасування спрощеної системи для аграрного сектору, що прибере єдину перевагу українських фермерів, яка компенсувала значні дотації, які надаються аграріям країн ЄС, дешеві кредити ЄС, які є у них, якісну судову систему в ЄС тощо.
3. Відновити прогресивну шкалу ставок ПДФО, що зменшує стимули до праці та створює стимули для ухилення від оподаткування.
4. В рамках боротьби з податковим боргом надання повноважень ДПС без рішення суду накладати арешт на рахунки, що несе значні корупційні ризики, а також закріплює законодавчо порушення конституційного принципу презумпції невинуватості.
5. Податківці отримують повний доступ до інформації про обсяг та обіг коштів всіх платників податків, зокрема й фізичних осіб, на їх рахунках у банках (без рішення суду та кримінальних проваджень). Це створює значні корупційні ризики.
Виходячи з викладеного вище фахівці аналітичних центрів зазначають, що Стратегія поряд з позитивними пропозиціями, передбачає розширенням дискреційних повноважень контролюючих органів, ускладненням адміністрування, що закладає у діяльність нереформованої податкової служби ще більш агресивну модель взаємодії з платниками податків.
Стратегією Міністерство фінансів намагається передбачити сучасні європейські інструменти та практики, не маючи головного - європейського верховенства права, європейської якості держуправління, європейського низького рівня корупції у держорганах. За відсутності європейських інклюзивних якісних інституцій - застосування лише європейських інструментів призведе до збільшення корупційних можливостей, тиску на бізнес нереформованих правоохоронних та перевіряючих органів, посилення тінізації економіки.
Фахівці аналітичних центрів, зокрема CASE Україна, Палати податкових консультантів, Інституту соціально-економічної трансформації, Інституту фінансів та права, Інституту Податкових Реформ, Advanter Group, закликали Кабінет Міністрів та народних депутатів організувати інклюзивний процес обговорення та зміни Стратегії доходів, за участі провідних аналітичних центрів та бізнес-асоціацій, провести повноцінний аналіз витрат-вигід ключових пропозицій Стратегії та опублікувати результати аналізу для публічного обговорення.
Повний текст позиції за посиланням