Фермери в Німеччині не даремно страйкують, бо субсидії, які хочуть їм врізати (повернення податку на дизель в розмірі 21 євроцент/л та транспортний податок на техніку) - це розрахунково біля 3% річних доходів фермерів. Не критично, особливо в теперішні рекордні по доходах роках для фермерів, але все таки боляче... Про це гарно і розлого написав мій колега проф. Себастьян Лакнер. Який урок для України? Якщо коротко, то перше, що спадає на думку - це вже з бородою політекономічний аргумент проти підтримки виробників: набагато простіше дати підтримку, ніж її потім забрати. Якщо нема таких мегашоків як війна, то відміна субсидій це дуже тривалий та болючий процес, оскільки зрозуміло, що виробники будуть задіювати всі важелі, щоб зберегти для себе притік додаткового доходу. В тому числі і через це, краще надавати підтримку не безпосередньо виробникам, а на суспільні блага (інфраструктуру, освіту, систему захистку здоров'я рослин та тварин, дослідження, оборону) - те, від чого всі без винятку виробники отримують вигоду, або на подолання провалів ринку (як наприклад, доступ до фінансування чи страхування)