«Дві години слухали лють бізнесу».
Після арешту Ігоря Мазепи та публічного резонансу навколо цієї справи віцепрем'єр-міністри Юлія Свириденко і Михайло Федоров разом з головою ВР Русланом Стефанчуком прийняли близько 20 бізнесменів, щоб обговорити проблеми підприємців з правоохоронцями. Forbes поспілкувався з учасниками зустрічі.
Підприємців обурюють дії правоохоронців, які продовжують влаштовувати «маски-шоу» та відкривати численні кримінальні справи стосовно діяльності бізнесу.
Одна з озвучених на зустрічі речей – аномально велика кількість у 500 000 відкритих кримінальних справ в країні, це по справі на кожного 30-го працездатного українця, каже один з учасників розмови.
«Півроку тому була зустріч з президентом щодо тиску на бізнес і припинення маски-шоу, тоді президент пообіцяв що все виправить, проте ситуація тільки погіршилась і перейшла всі межі, – каже співрозмовник серед бізнесменів. – До прикладу, зараз під «російський слід» можна підвести майже будь-яку компанію».
... проблема менеджменту силовиків, коли більшість питань вирішуються з одного кабінету. На зустрічі прямо звучало прізвище заступника голови ОП Олега Татарова, який курує правоохоронний блок. Читати повністю.
Чому у США влада не кошмарить бізнес? Тому що там кожен бізнесмен є членом якоїсь асоціації, спільноти (наприклад, Альянс ріелторів Каліфорнії, або Союз виробників сталі). Ті об'єднання, своєю чергою, надають фінансування аналітичним центрам, організаціям з адвокації, просвітницьким проектам, мета яких підтримувати імідж і важливість підприємництва, захищати їхні інтереси.
У нас же рівень далекоглядності і готовності підприємців інвестувати у зміни не сильно відрізняється в цілому від населення. Розповімо одну історію: у 2015-2016 рр. ми намагалися вирішити проблему підключення до електромереж. Це було в рамках однієї з програм USAID. Програма закінчилася і ми шукали можливості продовжити роботу. Була зустріч з одним підприємцем, якого ця проблема хвилювала і він навіть проявляв інтерес до цього питання. Але коли дійшла черга до питання про гроші (бо це треба оплачувати роботу експертів, які розроблятимуть рішення, інформаційна кампанія, адвокація тощо), то він сказав щось в стилі "може ви на грант подасте". А сам не був готовий виділити хоч якісь кошти, мовляв, чого це він має фінансувати вирішення проблеми для інших.
Ну ось тому у нас в Україні реформи фінансують американські, європейські платники податків та підприємці у тому числі, а не українські бізнесмени.
Ми можемо безліч історій розповісти як приходили до підприємців, пропонували різного роду проекти (від популяризації та підвищення іміджу підприємців до конкретних реформ). Не дуже багато відгукувалось.