Міграційні процеси: яка ситуація з українськими біженцями? [2/3]
Вагомим недоліком методики УВКБ ООН являється неможливість на її основі проведення аналізу про фактичну кількість повернення українців. Статистика зосереджена переважно на переміщеннях по Європі.

Деякі люди, що перетнули польський кордон не залишилися там, поїхали далі та обрали інші країни для притулку. З-поміж інших європейських країн найбільша кількість мігрувала до Німеччини – майже 1,2 млн осіб, офіційно зареєструвалося для тимчасового захисту 1,05 мільйони українців. Тобто, майже всі люди, що зупинилися в цій країні оформили реєстрацію програми захисту, свідомо обравши її для постійного місця проживання. Інші країни виглядають скромніше: Англія прийняла 253 тис. українців, Іспанія та Італія – до 200 тис. наших громадян, Нідерланди – 150 тис.; Австрія – 85 тис., Бельгія – 75 тис., Норвегія, Франція, Швейцарія – понад 60 тис. кожна.

Всього кількість офіційно зареєстрованих українських біженців до інших не сусідніх європейських країн сягає понад 2,8 млн; 2,4 млн подали заяву на тимчасовий прихисток. Тобто 47,2 % людей, що виїхали до цих країн подали документи на постійне місце перебування, тоді як по сусідніх країнах більше оформлювали тимчасовий прихисток. Офіційна реєстрація за статусом біженства говорить про наміри українців – це потенційна кількість осіб, яка може залишитися і не збирається повертатися до України, принаймні до припинення бойових дій.

УВКБ ООН разом з урядами країн-партнерів було запущено анкету опитування для українців за кордоном у період з жовтня 2022 р. по 30 жовтня 2023 р.

За результатами виявилось:
🔹78% мають вищу освіту;
🔹76% подали заявку на тимчасовий захист (або подібні схеми);
🔹27% українців хоча б раз відвідували Україну з моменту свого першого виїзду;
🔹84% тих, що виїхали – це жінки та діти.

@costukraine