Інфляція в умовах війни
За даними Дерсжстату, у 2023 році інфляція сповільнилася. Так, в грудні 2023 року ціни на споживчі товари та послуги були на 5,1% вищими ніж в грудні 2022 року. Для порівняння, наприкінці 2022 року ціни на відповідні товари були вищими за ціни грудня 21 року на 26,6%.
Прискорені темпи інфляції спостерігалися з початку повномасштабного через порушення ланцюгів постачання, руйнування виробництв, скорочення пропозиції товарів та послуг, збільшення витрат бізнесу. У 2023 році темпи зростання споживчих цін на товари та послуги уповільнились. Так, якщо в грудні 2022 року зростання індексу споживчих цін становило 26,6% (до грудня 2021 року), то впродовж 2023 року він мав тенденцію до скорочення - у грудні становив 5,1% (відносно до грудня 2022 року).
Базова ж інфляція сповільнилась з 22,6% у 2022 до 4,9% у 2023. В цілому за січень-грудень 2023 інфляція становила 12,9% (відносно січня-грудня 2022), в той час, як у 2022 - 20,2% (відносно січня-грудня 2021).
В основному темпи росту цін у споживчому наборі у уповільнились для більшості позицій, а в деяких випадках (макарони, яйця, цукор, одяг і взуття) рівень цін навіть упав. Однак, на тлі ремонтів енергетичних об'єктів та підвищення цін на спотових ринках тарифи на електроенергію за рік піднялися на 69,7% (до грудня попереднього року). Також темпами дещо вище середніх зростали ціни на м’ясо, хліб, послуги освіти, охорони здоров'я, готелів та ресторанів.
Зниження інфляції стало можливим завдяки зменшенню безпекових ризиків, відновленню логістики (порти, зерновий коридор) та збільшенню врожаїв сільськогосподарської продукції (з 53,9 млн тонн у 2022 до 60,1 млн тонн у 2023).
Відзначається стабільність валютного курсу.
Приведення тарифів до ринково обґрунтованого рівня поки не вдалося через мораторій на окремі послуги ЖКГ, що продовжував діяти у 2023 р.
Посприяли й заходи світових центробанків: 1) збереження жорсткої монетарної політики – заходи, спрямовані на підвищення вартості грошей та згортання монетарних стимулів; 2) зменшення програм бюджетної підтримки після закінчення пандемії. Інфляційний тиск у світі зменшився з 13,8% річних у 2022 р. до 8% у 2023 р.
Окрім того, Україна рухається за світовими тенденціями – у 2023 спостерігається зниження вартості на енергоресурси. Так, середньорічні ціни на нафту (Brent) упали з $99,8/бар. до $82,6/бар.; на газ (Netherlands TTF) ціни знизились на 65,7% у порівнянні з 2022 роком з $1355,9/тис. м3 до $465,6/тис. м3.
Важливою роллю у забезпеченні стабільності економіки й зменшенні темпів інфляції відіграла зовнішня фінансова підтримка.
У 2023 р. Україна отримала зовнішнього фінансування на $42,5 млрд. З них $11,6 млрд, або 27% - безповоротна грантова допомога, довгострокового пільгового кредитування залучено на $30,9 млрд.
Отримання обсягів міжнародної допомоги, спільні дії НБУ й уряду з активізації ринку внутрішніх боргових залучень дають змогу уникнути друку гривні для фінансування дефіциту та балансувати валютний ринок. НБУ почав цикл зниження облікової ставки, яка впливає на вартість кредитів та депозитів, які банки пропонують споживачам, на обмінний курс та інфляцію.
До літа 2023 ставка трималася на рівні 25%, з липня Правління НБУ ухвалило рішення знизити облікову ставку до 22%, ставка у грудні 2023 досягла 15%.
Що на майбутнє? У 2024 році НБУ передбачає прискорення інфляції. У найближчі місяці рівень все ще знаходитиметься в межах заявленого цільового діапазону 5% ± 1 в. п.
Цьогоріч прогнозується зменшення врожайності, що тисне на ціни, а також відновлення споживчого попиту та підвищення зарплат. Індекс інфляції до кінця 2024 року досягне 8,6%. Повернення до цільового діапазону буде ще через рік – на кінець 2025 року, сповільнившись до 5,8% року, а у 2026 році – до 5%.
Сценарій для облікової ставки передбачає незначне зниження в другій половині 2024 року. Подальші рішення щодо облікової ставки будуть залежати від динаміки інфляції, стану валютного ринку, надходжень міжнародної допомоги та безпеки в країні.