Друзі, цей кейс - чергове підтвердження нашої теореми / тези, про те, що в Україні панує презумпція вини платника податків (підприємця).
У нормальній країні зі справним верховенством права умовне СБУ пішло б до суду з доказами. Якби вони були обґрунтованими, то тоді б суд дав дозвіл на обшуки.
А в нас спочатку обшуки, арешти, передача майна держструктурі з управління активами, місяці судових процесів, рішення суду і потім повернення власності власникам.
А СБУ, яке все це ініціювали, не зазнало жодних наслідків. Знову ж у країні з верховенством права був би зустрічний позов на компенсацію збитків, які зазнав власник. І тоді б ця дурня влетіла б СБУ в копійочку. Так копійочка до копійочки і загальний рахунок на декілька ярдів чи десятків ярдів примусив би владу щось робити. Як мінімум знищити той підрозділ СБУ, що цим займається.
Ось вам в купі відсутність верховенства права + презумпція вини = жахливий інвестиційний клімат.
Влада ж не хоче нічого кардинально міняти, бо інакше це свідомо позбавляти себе можливості використовувати цю "фітчу" (а не баг). Тому нам пропонують фасадні рішення: "купуй українське", "кешбек", "комплаєнс-няня" від Гетманцева, вже забуті "інвест-няні", чергові Ради при президенті щодо проблем бізнесу.
Ніхто свідомо не хоче себе позбавляти годівнички.