👨⚖️Скорочення чиновників – чи врятує це державу?
У суспільстві існує певний міф, що скорочення держапарату зекономить бюджетні кошти, зменшить корупцію.
Але суто механічне зменшення розміру держапарату не зробить сам процес прозорішим та не оптимізує державну службу.
Чи дійсно багато витрачають платники податків на утримання держслужбовців.
У 2023 році держава витратила лише 2,2% від загального обсягу видатків на утримання чиновників. У зведеному бюджеті на 2024 рік на держапарат заплановано суму в розмірі 112,07 млрд грн, або 2,9% від всіх видатків.
Порівняно з іншими видатками, наприклад, на фінансування дефіциту Пенсійного фонду, витрати на чиновників не дуже великі. Так, у 2023 році на фінансування ПФУ з державного бюджету пішло 286,09 млрд грн у 3 р. більше, ніж на держслужбовців), а на 2024 рік заплановано 271,86 млрд грн, що також значно більше, ніж на утримання чиновників.
І це лише витрати на покриття різниці між власними доходами та видатками ПФУ. Всього ж видатки ПФУ склали 746,34 млрд грн у 2023 році.
Якщо повністю скоротити всіх чиновників, то це не дасть достатньо коштів навіть для часткового розв'язання проблем з фінансуванням ПФУ.
Оптимізація держапарату звичайно ж необхідна, проте економія коштів не є основною причиною для цього.
Державна машина виконує чимало функцій (багато з них дублюються або є зайвими). Законодавчо визначені державні функції передбачають певний не зменшуваний обсяг робіт та відповідну чисельність тих, хто спроможний ці функції реалізовувати.
За даними Національного агентства з державної служби, на кінець 2023 року у державних органах працює 159 904 держслужбовців. Найбільшою категорією є "виконавці" (категорія «В», некерівні посади) – це якраз всі ті, хто займається адміністративною роботою, оформлюють звіти, ведуть перевірки чи надають послуги на місцях (ЦНАП, державні адміністрації, територіальні ЦОВВ). Вони складають 74% від загальної кількості службовців – досить значний розмір.
Втім, раптове скорочення держапарату може негативно вплинути на якість надання послуг через потребу в адаптації до перерозподілу обов'язків. Тому, скорочення має супроводжуватися серйозним переглядом функціональних повноважень держслужбовців.
Для прикладу, перегляд процедури видачі дозвільних документів для будівництва, зокрема перехід на онлайн-сервіси через Портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, зробило сервіс доступним та якіснішим.
Трансформація електронних адмінпослуг дозволила зекономити близько 20,5 тисяч людино-годин, які раніше витрачалися на логістику, обробку та видачу документів вручну. Важливим бонусом стало і те, що громадяни тепер можуть заощадити свій час і ресурси, отримуючи необхідні дозволи безпосередньо через інтернет, не відвідуючи ЦНАП чи інші державні органи.
Окрім позитивного впливу на оптимізацію роботи держслужбовців, ця ініціатива сприяла зниженню можливостей для корупції та покращенню загальної ефективності управління, забезпечила економію коштів українців, що еквівалентна 0,3% ВВП 2022 року. Такого роду зміни дають можливість зменшити обсяг роботи, який покладається на держслужбовців та відповідним чином перерозподілити трудові ресурси в інші сфери.
1️⃣ Перший крок на цьому шляху – аудит всіх функцій. Визначити ті функції, які мають бути виключені та ті, що можуть бути оптимізовані.
2️⃣ Необхідно спрощувати, оцифровувати та автоматизовувати процеси. Цифровізація показала, що впровадження електронних документів забезпечує комфорт та якісні послуги для людей. Проте все ще левова частина рутинних державних послуг потребує залучення чиновника.
3️⃣ Покращення системи управління персоналом на державній службі, через встановлення продуманих та якісних ключових показників результативності та системи бонусів.
Робота державного апарату має бути ефективна та прозора, а оптимізація проводиться не стільки для заощадження коштів, а в першу чергу для побудови дієвої системи державного управління, яка здатна надавати людям якісні публічні послуги.