Про мобілізацію та підвищену оплату для добровольців
Ідея від нашого старшого економіста Володимира Дубровського

На жаль, уже навздогін до ухваленого закону про мобілізацію, але, сподіваюся, ще не пізно - є ідея:

Встановити зарплати для добровільно ректурованих, припустимо, вдвічі більші, ніж для примусово мобілізованих, на додачу до вже наявних можливостей обирати місце служби тощо.

Це, звісно, "несправедливо" з точки зору того, що вони однаково ризикують. Але справедливість - справа, як завжди, відносна: можна сказати, що несправедливість є зараз, коли доброволець, який за власним бажанням залишив добре оплачувану роботу, вмотивований, і який свідомо пішов на жертви та ризик, отримує стільки ж, скільки й насильно мобілізований, якому держава просто не залишила іншого вибору, окрім як між армією та в'язницею (з ганьбою). Ініціатива та патріотизм мають заохочуватися, чи не так?

Але головне - така нерівність створить стимул іти до рекрутингових центрів для тих, хто потенційно підлягає мобілізації, і навіть не проти, але для кого сама по собі зарплата військового недостатній стимул.

Зараз такі люди чекають на повістку: призвуть - піду, а пронесе - то мені "на громадянці" краще. Наприклад, людина працює водієм і заробляє 40 тис. грн. ("штуку на місяць"), водночас в армії отримувала б удвічі менше, плюс ще гірші умови життя, розлука з сім'єю та ризик (ну, припустімо, для простоти, він компенсується бойовими), усе разом можна для простоти оцінити в ті самі 20 тис., тож "чистий дохід" в армії = 0. (це, як Ви розумієте, модель, просто для розуміння суті ідеї).

Однак шанс пересидіти війну "на громадянці", скажімо, 50:50 (протягом деякого періоду. Для знавців - потрібно, звісно, розглядати щільність ймовірності, що запроваджує невизначеність термінів закінчення війни тощо, але поки що ці складнощі опускаємо).

За нинішнього розкладу раціональний вибір однозначний - сидіти і чекати повістки. І це рішення залишиться рівноважним, навіть якщо зарплату всіх військових удалося б підняти вдвічі, тобто до рівня нинішніх доходів - за грошима те саме, але з урахуванням інших чинників однаково краще чекати на повістку, тому що 40 тис. зарплати військового - 10 тис. дискомфорту = 30 тис., що менше за нинішні 40 тис.

Однак якщо в разі добровільного найму наш водій зберігає рівень доходу і втрачає тільки в комфорті, а якщо дочекається мобілізації (з імовірністю 1/2) - то втратить весь "чистий дохід", розклад змінюється. Тепер очікуваний дохід у разі "очікування" - 20 тис. (половина періоду - нинішні 40 тис., а половина - 0), в той час, як у разі явки в рекрутинговий центр прямо зараз це буде 30 тис. (звісно, оптимально туди з'явитися за день до вручення повістки))), але хто ж цей день знає...). ). Тобто, наш водій має раціонально вирішити йти добровольцем, не чекаючи примусової мобілізації.

Що ворогу, на жаль, вдалося - так це налагодити невичерпний приплив "живої сили" на фронт, причому з набагато меншою мотивацією населення, ніж в Україні, і майже без мобілізації. Гади це зробили коштом дуже солідних зарплат військовим та інших компенсацій. На превеликий жаль, наша держава не настільки багата, щоб платити добровольцям конкурентну з ринком зарплату, ще й з урахуванням ризику. Але може створити схожий ефект внаслідок описаної вище "вилки".

Спробую достукатися до депутатів і представників МО.

Пишіть, що думаєте з приводу цієї ідеї в коментарях
📩 Підписуйся на "Ціну держави"