«Реформа спрощенки». Чи дійсно спрощена система оподаткування – головне джерело податкових зловживань та що рухає її противниками?
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності для малого бізнесу в Україні запрацювала влітку 1998 року. Наразі її вважають чи не найбільшим благом у податковій системі. Однак Національна стратегія доходів від Мінфіну хоче «вихолостити» ССО. Старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський у статті для Forbes розповідає як запропоновані урядом зміни можуть вплинути на малий та мікробізнес в Україні.
🔹Нацсдох передбачає: скасування спрощеної системи оподаткування (ССО) для юридичних осіб і сільгоспвиробників та «реформування» її для решти підприємців на користь польської моделі ССО. Такі заходи мотивуються нібито необхідністю євроінтеграції. Але жодна директива ЄС не регулює прямі податки, тим більше – спеціальні режими для мікробізнесу. Тим часом, згідно з даними дослідження ІСЕТ, такі режими існують у більшості країн ЄС (і світу).
🔹На відміну від деяких інших положень Стратегії, у пунктах щодо ССО відсутня навіть оцінка потенційного збільшення надходжень до бюджету (яке є заявленою метою Стратегії). Усе це свідчить про те, що заплановане урядом вихолощення або навіть скасування ССО нібито на вимогу неназваних «партнерів», так само як і нещодавно реалізована надто широка фіскалізація мікробізнесу, – насправді мають на меті не підвищення надходжень, а деякі інші цілі.
🔹Зловживання ССО, про які так багато говорять, мають місце: до 16 млрд грн сукупно, порівняно з сотнями мільярдів від дійсно великих схем. Схеми з сірим імпортом і контрабандою завдають збитків держбюджету у розмірі 120-150 млрд грн на рік, реалізація контрафактних підакцизних товарів – 40-45 млрд грн на рік, конвертцентри та «скрутки» – 30-40 млрд грн на рік.
🔹У малого та мікробізнесу (ММБ) є альтернатива ССО: повністю неофіційна діяльність, що не піддається жодному контролю взагалі. Тіньовий сектор є одним з головних каналів збуту «лівого» товару, і він тільки розширюватиметься у разі погіршення умов ССО, як це сталося у 2010-2011 роках, коли внаслідок спроби знищення ССО було втрачено 2,2 млн легальних робочих місць у секторі ММБ.
❓Чому хочуть «вихолостити» ССО:
1️⃣ Це звичайна конкуренція. ММБ створює конкуренцію у багатьох секторах економіки, де є й більші гравці, здатні лобіювати свої інтереси. Насамперед це великі роздрібні мережі, схильні до утворення картелю (як у більшості країн ЄС), але ММБ «плутається під ногами». Також «фізичні» магазини у деяких важливих сферах програють конкуренцію онлайн-торгівлі. У багатьох країнах це також служби таксі, які відстоюють свою монополію аж до заборони Інтернет-платформ.
2️⃣ Упередження та профдеформація багатьох фахівців, які або не розуміють сутність мікробізнесу і його відмінність від середнього та великого, або не розуміють економічний підхід аналізу вигод і витрат. Ті, хто стоять за дійсно великомасштабними схемами уникнення оподаткування, навмисне спрямовують увагу уряду та міжнародних партнерів на наочні зловживання ССО чи з її використанням, аби відвернути їх від власних злочинів, набагато менш помітних для нефахівців.
3️⃣ Політико-економічний фактор. ММБ є найважливішою частиною «середнього класу». Історично саме ця група була рушієм багатьох революційних змін, що відкривали можливості для становлення «відкритого доступу».
❗️Головною перевагою української моделі ССО, особливо актуальною за умов домінування патерналізму, стала майже повна відсутність дискреції і приводів для перевірок та, відповідно, пов’язаних з ними корупційних поборів. У результаті, ССО була єдиною частиною податкової системи України, яка працювала переважно цивілізовано.
Сподіватимемося, що ММБ зможе за себе постояти й цього разу. Повний текст статті
P.S. Підпишіть петицію про перегляд Нацстратегії з общипування гусаків.