🛢🥃🚬Як в Україні підвищити акцизи і не загнати бізнес в тінь, людей - у злидні, а країну - в СРСР
Про користь і шкоду від акцизів для держави, бізнесу і громадян, про виразки вітчизняної податково-митної практики та ліки проти корупції, про те, як державі стати багатою, бізнесу не піти в тіньові засвіти, а українцям перетворитися на справжніх європейців, - написав наш старший економіст Володимир Дубровський.
Ключові тези:
🔹Акцизні податки у країнах встановлюються з подвійною метою: з одного боку - щоб штучно зменшити споживання певних типів товарів за рахунок еластичності попиту, з іншого – задля наповнення бюджету в спосіб, менш шкідливий, ніж більшість інших податків.
🔹Торік акцизні податки забезпечили 190 млрд грн надходжень, або 2,9% ВВП (у країнах ОЕСР в 2020 році цей показник складав у середньому 3,0%), випередивши надходження від податку на прибуток (ПнП, 159 млрд грн).
🔹Не всі акцизи однаково корисні та виправдані. Насамперед, в Україні досі існує акциз на автомобілі – анахронізм совєцьких часів, коли акцизами обкладалися "предмети розкоші", до яких, разом з кольоровими телевізорами, шкіряним взуттям, шоколадом і кавою, також належали легкові авто. За часів Незалежності він був встановлений на заборонному рівні для уживаних авто з метою "захисту національного виробника".
🔹Він продовжує наносити збитки економіці в розмірі близько $1,5 млрд щорічно, проте тепер його скасуванню пручається Мінфін, оскільки боїться втрати надходжень. Між тим, дослідження показують, що у разі скасування акцизу надходження не постраждають (будуть компенсовані через ПДВ), зате виросте купівельна спроможність доходів українців.
🔹Прикладами невдалого використання акцизів є встановлення однакових ставок для тютюнових виробів різного ступеню ризику для здоров’я, що всупереч європейській та світовій практиці зробила Україна; або намагання підвищити акциз на скраплений газ до рівня бензину і дизпалива відповідно до енергетичної цінності. Шкідливі викиди при спалюванні скрапленого газу у двигунах внутрішнього згорання приблизно вдвічі менші, ніж при роботі на бензині.
🔹Підвищення акцизів, неминуче в рамках гармонізації з нормами ЄС, може, як не парадоксально, зашкодити фіскальній функції цих податків. Адже для будь-якого податку діє "крива Лафера": здоровий глузд підказує, що вища ставка створює більший стимул для ухилення. Тож понад певний її рівень надходження перестають зростати, а далі починають зменшуватися. Цей рівень залежить від здатності держави забезпечувати виконання законів. А з цим в Україні все в рази гірше, ніж у наших західних сусідів.
🔹Рівень "тіньових" продажів пального та алкоголю протягом багатьох років коливався близько 30%, а сигарет – у 2018-2020 роках тримався в межах 6% через більш-менш оптимальну акцизну політику. Але вже 2022 року сигаретна "тінь" зросла до 19% і тримається на рівні близько 20% останні роки. Усе разом завдає бюджету умовних збитків на 35-40 млрд грн на рік.
🔹Як показує досвід 2023 року, дієвим може бути покращення адміністрування, особливо на тлі демонополізації ринків. Адже для фахівців не секрет, де саме розташовані "підпільні" міні-НПЗ, що виробляють неякісне і неоподатковане "ліве" пальне, через які АЗС воно збувається, хто є власниками та "кришами" цього бізнесу, тощо. Так само і з сигаретами, які виробляються на підпільних фабриках, або у "третю зміну" на напівлегальних виробництвах, що проходить непоміченим податківцями та БЕБом. Читати весь матеріал