🔥The Economist: Війна в Україні відкриває можливості для енергетичного арбітражу
Видання підняло дуже цікаву тему про можливості українських газових сховищ, завдяки яким можна балансувати цінами на газ. Враховуючи, що їхня місткість складає 31 млрд куб м. це для нас може стати гарною заміною Української газотранспортної системи (яку давно треба було продавати іноземцям), бо після остаточного закінчення транзиту російського газу це буде груда металолому.
Ключові моменти зі статті:
🔹Європа пережила одну зиму після вторгнення Росії в Україну в 2022 році. Але хоча ціни на газ повернулися на землю, вони неодмінно зростуть у наступні холодні місяці. Таким чином, якщо влітку сировинні компанії купували газ за мінімальними цінами, то на форвардному ринку вони могли б запропонувати майбутні поставки за значно вищими цінами. Щоб угода спрацювала, все, що їм було потрібно, - це десь зберігати товар. Підземні сховища ЄС були майже заповнені; зберігання газу в танкерах на морі коштувало б дорого. Рішення було неординарним: перекачати 3 млрд кубометрів природного газу на схід, в Україну.
🔹Зберігання вуглеводнів у зоні бойових дій може здатися нерозумним. Але до червня спред між літніми та зимовими цінами збільшився настільки, що гра здалася виправданою. Щедрий митний режим України для короткострокового зберігання в поєднанні з обіцянками, що газ не буде реквізовано в умовах воєнного стану, надали трейдерам додатковий стимул. В результаті торгівля допомогла зберегти запаси газу в ЄС протягом цієї зими та не дати цінам взлетіти.
🔹Це також забезпечило пристойні прибутки компаніям: комерсанти заробили на цій грі до 320 млн доларів.
🔹 Зараз торгівля виглядає як тестовий запуск майбутньої енергетичної стратегії Європи. Україна є домом для другого за величиною на континенті газосховища, після Росії, що становить майже 33 млрд. кубометрів.
🔹Наразі трейдери готові повторити минулорічну торгівлю в більших обсягах цієї весни, починаючи з більш ранньої дати.
🔹Такі країни, як Молдова і Словаччина, не лише не мають значних власних потужностей для зберігання газу, але й залишаються сильно залежними від російського газу, який все ще постачається через Україну за довгостроковою транзитною угодою, термін дії якої закінчується в грудні.
🔹Хоча енергетичні проблеми Європи стали менш гострими, сховища забезпечують захист від майбутніх перебоїв у постачанні.
🔹Україна також дивиться в майбутнє. Країна все ще отримує до $1,5 млрд на рік від російських компаній, які використовують її трубопроводи для постачання газу в рамках існуючої транзитної угоди. Після закінчення терміну дії цієї угоди уряд має намір компенсувати частину дефіциту за рахунок плати за зберігання газу.
🔹Існує також ще одне міркування для українських лідерів. Чим більше вони зможуть інтегрувати енергетичну галузь своєї країни з європейськими ринками, тим більше ЄС інвестуватиме в їхній захист.