💰Які є недовикористані ресурси для наповнення бюджету
Найбільші втрати бюджету від недонадходження податків зі схемами контрабанди, використанням тіньової праці або виплатами “в конвертах”, недоплата акцизних податків. Кожне з цих питань коштує від 100 до 150 мільярдів гривень. Якби в нас була ефективна добросовісна податкова та митна служби, не було б проблем з адмініструванням податків і не було б потреби у підвищенні податків чи пошуку додаткових доходів.
На жаль, розгляд законопроекту про перезавантаження податкової служби планується лише на 4-й квартал 2024 року. Якби ця реформа була здійснена завчасно, ми вже в цьому році могли б отримати значно кращу ситуацію з надходженнями податків. Проте, якщо тільки розпочати цю процедуру, вона сама по собі забере близько року часу.
Що можна зробити скоріше – це перезавантажити Бюро економічної безпеки. Але уряд хоче зробити знову лише косметичну реформу. Міжнародні партнери наполягають, що не має бути косметичною, тож шукають компроміс.
БЕБ можна було б перезавантажити швидше, бо там йдеться про набагато меншу кількість людей і воно могло б запрацювати принаймні з початку наступного року. Тобто ті проблеми на наступний рік можна було б частково вирішити. Втім, БЕБ навряд чи зможе побороти контрабанду, бо там надто масові зловживання і все це глибоко вкорінено.
Те, що можна застосувати більш-менш швидко – це підняти надходження від податків на землю і нерухомість. Це податки, від яких практично неможливо ухилитися. Але тут діють широкі повноваження місцевих органів влади щодо встановлення ставок та надання пільг. Зараз ми збираємо менш як 1% ВВП у вигляді цих податків, тож якщо навести лад в їх адмініструванні, можна значно наростити надходження.
Також потенційне джерело – податок на “економічне бронювання”. Якщо люди зможуть сплачувати певну суму податку на “бронювання” можна отримати сотні мільярдів гривень і водночас вберегти економіку від занепаду, оскільки мобілізація створює великий тиск через зменшення доданої вартості. Але це викликає супротив з позицій справедливості, які наразі домінують.
Є ще пропозиція щодо компромісної детінізації стосовно мільйона працівників, які зараз працюють у тіні. Вони могли б сплачувати 5-6% податків, оскільки співпрацюють з платформами і потребують легалізації. Це могло б дати близько 10 мільярдів доларів до бюджету. На жаль, Мінфін відмовляється це робити, бо вважає це пільгою.
Загалом, всі ці заходи могли б покрити близько 100 мільярдів гривень і значно зменшити потребу у додаткових запозиченнях чи підвищенні податків.
Крім того, якщо видатки йдуть на збільшення зарплат військовим, то вони чітко корелюють із збільшенням банківських депозитів. Це відкриває можливість збільшувати державні запозичення у короткостроковому періоді та підтримувати бюджет. Такий механізм може принеси надходження до бюджету у вигляді кредиту, мова йде про принаймні десятки мільярдів гривень.
Володимир Дубровський, старший економіст CASE Україна
Докладніше у нашій дискусії