🇦🇷Наступний крок Хав'єра Мілея може зберегти його президентство - або зруйнувати його
Стислий переказ статті The Economist про те як радикальні експерименти з валютою в Аргентині:
🔹За більшістю економічних показників пан Мілей перевершує очікування.
🔷У грудні, коли він вступив на посаду, економіка Аргентини являла собою клубок нестримної інфляції та нежиттєздатного контролю над цінами. Щоб навести лад, Мілей скоротив витрати. Центральний банк припинив друкувати гроші для фінансування дефіциту. В результаті Аргентина має бюджетний профіцит вже п'ять місяців поспіль. Інфляція зросла після різкої девальвації, але відтоді знизилася до 4,2% в місяць у травні, що є найнижчим показником за останні два роки.
Коаліція пана Мілея має так мало законодавців у Конгресі, що деякі аналітики побоювалися, що він міг би реалізувати свій порядок денний, відсунувши на другий план демократичні інститути Аргентини або зруйнувавши їх. Натомість, після того, як адміністрація пана Мілея провела переговори з законодавцями, 13 червня Сенат ухвалив два законопроекти, спрямовані на лібералізацію економіки, заохочення інвестицій та збільшення доходів. Очікується, що нижня палата парламенту незабаром дасть своє остаточне схвалення.
🔹Успіх пана Мілея досі ґрунтується на його невпинних нападках на аргентинський істеблішмент та профспілки, які були досить переконливими і цікавими, щоб утримувати його рейтинг підтримки вище 50%. Це дає йому прикриття для продовження реформ, навіть коли скорочення витрат спричинило глибоку рецесію. Його фанатичне прагнення до бюджетного профіциту сприяло зниженню інфляції. Не менш важливо, що він навчився йти на компроміси для того, щоб провести закони через Конгрес.
Проте вузол економічних невдач Аргентини буде дуже важко розв'язати - і найважче для пана Мілея ще попереду. Щомісячна інфляція може поповзти вгору в червні через зростання цін на енергоносії.
🔹Жахлива історія інфляції та дефолтів в Аргентині означає, що вона має право шукати нові шляхи для підтримки економіки. Проте на цьому фронті пан Мілей поки що пропонує грошову анархію, а не новий порядок. Під час передвиборчої кампанії він обіцяв доларизувати економіку і "підірвати" центральний банк. Зараз він і його команда говорять про "валютну конкуренцію", за якої песо співіснуватиме з іншими валютами. Але деталі залишаються тривожно розпливчастими. І він все ще хоче закрити центральний банк. Уся ця невизначеність має свою ціну. Інвестори не хочуть вкладати гроші в країну, де монетарна система і валюта виставлені на продаж.
🔹У травні він заявив, що хоче "ендогенної доларизації". Аргентинці могли б використовувати долари або песо, але пропозиція песо була б фіксованою. Коли економіка зростатиме (а отже, потребуватиме більше грошей для обігу), аргентинці будуть змушені почати використовувати власні доларові заощадження. Песо, за його словами, стане "музейним експонатом".
🔹Ця недопрацьована схема викликає більше запитань, ніж дає відповідей. Вона ніколи не була застосована в інших країнах. Заморожування грошової маси може призвести до дефляції. Або, якщо мета полягає в тому, щоб повністю відштовхнути людей від песо, навіть для транзакцій, то це може призвести до інфляції, оскільки пропозиція песо випереджатиме різке падіння попиту на них.