🤑🧪Наука може розвиватися лише у співпраці із бізнесом та кооперації з вченими по всьому світу.
Це хочемо довести на прикладі нашого читача Германа, який є Frontend web developer в Українському гідрометеорологічному інституті. Він розповів цікавий кейс:
🔹Раніше розробили веб-платформу Climate Change Viewer, яка показує історичні та очікувані зміни температури та опадів в Україні. На той час зовнішнє фінансування було відсутнє, ця розробка показала здатність команди розробляти веб-платформи із застосуванням інтерактивної картографії та дала можливість змагатись за міжнародне фінансування.
🔹На початку повномасштабного вторгнення завідувач лабораторії звернувся до своїх колег із Texas A&M AgriLife Research з пропозицією спільного проєкту, що дозволить водному та агросектору краще адаптуватися в умовах війни та інших глобальних викликів. Зі свого боку, Texas A&M AgriLife Research долучив до проєкту IBM Research, які і взяли на себе фінансування.
🔹Розпочали розробку двох вебплатформ із застосуванням інтерактивної картографії:
Агро-гідрологічної моделі річкових басейнів України;
Статистики посівних площ, добрив та урожайності в Україні.
Результати наукових проектів повністю відкриті для громадян, зокрема, всі дані можна завантажити через зручні інтерактивні вебплатформи. Така схема вигідна всім учасникам процесу - державі, організаціям та науковцям - адже безперешкодний обмін даними всебічно сприяє розвитку науки та економіки. Ці проєкти були представлені на численних конференціях та інших подіях.
🔹Станом на зараз ведеться розробка інших веб-платформ із застосуванням інтерактивної картографії, а саме:
1️⃣ Система прогнозування посух (продовження проєкту за фінансування IBM)
2️⃣ Розширення платформи Climate Change Viewer до візуалізації майбутніх змін водних ресурсів України, зокрема, стоку річок, запасів вологи ґрунтів, випаровування (фінансування європейською програмою Eurizon Fellowship Programme)
3️⃣ Прогноз водного стоку для Прип’яті, Верхнього Дніпра та Десни (фінансується державним бюджетом на замовлення НАН України);
🔹 Наука має розвиватись саме за рахунок приватних ініціатив - наприклад меценатства, краудфандингу, грантів. Подібна модель застосовується і для фінансування команди Германа. Саме така фінансова модель найбільш ефективна для новітніх розробок (тому що подібна модель застосовується для стартапів):
1) На основі певних ідей та бачень створюється команда;
2) Команда науковців презентує частину своєї роботи (MVP);
3) Команда залучає фінансування на розробку за допомогою: грантів - якщо є зацікавлення зі сторони великих організацій, державних структур тощо; меценатів (зацікавлення зі сторони корпорацій, які хочуть застосувати розробку задля фінансових, економічних цілей); краудфандингу - якщо є зацікавлення серед інших соціальних груп та людей загалом.
4) Проводяться подальші дослідження, розробки та інша робота, спрямована на розвиток, втілення проєкту та додаткові цілі (якщо вони були зазначені під час залучення фінансів);
5) Подальше проєкт або занепадає, або виконується; проводиться збір інформації для ретроспективи, навчання, покращення якості наступних проєктів; висуваються нові ідеї проєктів.
🔹Звісно, без державних видатків проводити початкову подібну наукову діяльність (до етапу отримання фінансування) стає вельми складно і основною мотивацією стають ідейність проєкту та очікування на фінансування в майбутньому. Тож державна підтримка науки дає можливість сподіватись на залучення додаткового капіталу (частіш за все іноземного) при наявності інших факторів:
- Прогресивність установи;
- Наявність попиту/уваги до обраної галузі/тематики;
- Імідж держави, її відкритість до інвестицій