❓👨🏼‍💼Як реформувати спрощену систему оподаткування, щоб не нашкодити економіці

Про це у статті для РБК-Україна розповідає асоційований експерт CASE Україна, координатор Економічної експертної платформи Олег Гетман. Ключові тези зі статті:

🔹Кількість платників податку, які застосовують спрощену систему, з кожним роком незмінно зростає, завдяки доступності та привабливості цього спрощеного режиму порівняно зі звичайною податковою системою. Найбільшими за кількістю учасників у групах 1 і 2 ССО є сектори роздрібної та оптової торгівлі, у групі 3 - більшість підприємців надають професійні та ІТ-послуги.

🔹Однією зі схем мінімізації податків через ССО є приховування реальної виручки підприємця. Ця схема призводить до недонадходжень у держбюджет 1-4 млрд грн на рік.

🔹Ще однією проблемою є використання ФОП замість найму. Певна кількість юридичних осіб обирають використання статусу самозайнятої особи в рамках ССО замість оформлення стандартних трудових відносин. Відповідно до моделювання, таку схему застосовують до 10-15% ФОП 3 групи. Ця проблема виникла через прогалини у законодавстві, де досі не визначені критерії, що допомагають чітко відділити фрілансерів та надавачів послуг від трудових відносин, що вимагають офіційного працевлаштування (як, наприклад, касири у мережах магазинів).

🔹Спеціальні податкові режими для малого та мікробізнесу є поширеним явищем у всьому світі, оскільки, з одного боку, такий бізнес має свої особливості, порівняно з великим та середнім, а, з іншого боку – відіграє важливу соціальну, економічну та політично-економічну роль, яка виправдовує сприятливі умови для його розвитку.

🔹Мікробізнес має низку соціально-економічних позитивних ефектів, зокрема:
- масово створює робочі місця, власним коштом та без необхідності державного втручання;
- є найбільш ефективним способом боротьби з бідністю;
- виконує роль "колиски" для реалізації творчого й підприємницького потенціалу;
- підтримує конкурентне середовище, надто у галузях з високою віддачею від масштабу;
створює комфортне споживацьке середовище;
- сприяє залученню до трудової діяльності груп, які не мають великих шансів на ринку праці;
- є більш дружнім до екології, виробляючи товари та надаючи послуги неподалік від місць їхнього безпосереднього споживання та зменшуючи транспортні витрати.

👉 Реформа має бути спрямована на імплементацію наступних змін:
1️⃣Ставки єдиного податку (відсотки від обсягу отриманого доходу) для юридичних осіб та ФОП третьої групи, які надають послуги, мають поступово збільшуватися протягом кількох років, досягнувши 10% від обороту для сфери послуг.

2️⃣ Податки на землю та нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають бути виключені з єдиного податку як такі, що не потребують перевірок та ведення обліку.

3️⃣ Законодавчо має бути визначено критерії фрілансу й трудових відносин із роботодавцем.

4️⃣Має бути запроваджено надспрощений режим для самозайнятих осіб без реєстрації та звітності з урахуванням специфіки сучасної гіг-економіки — для тих фізичних осіб, які "підробляють", отримують додаткові доходи у вільний від основної роботи час, мають незначний заробіток, отримують замовлення з невеликою сумою чеку від різних замовників (на відміну від трудових відносин із одним роботодавцем) через цифрові засоби (вебсайти, мобільні додатки тощо), онлайн-платформи, оголошення або в інший спосіб, мають сезонний заробіток.

5️⃣Модель застосування РРО має бути переглянуто, застосування РРО має бути зосереджено на ризикових категоріях платників. ФОП 2 та 3 груп єдиного податку, які за непрямими критеріями не мають можливості перевищити ліміт групи ЄП (наприклад – ФОП без найманих працівників або надавачі послуг, які отримують кошти тільки на банківський рахунок ФОП) – мають бути позбавлені необхідності використовувати РРО.

6️⃣ Поріг реєстрації платником ПДВ має бути підвищено, відповідно до індексу інфляції за роки, що він був незмінним, та необхідно запровадити його індексацію у подальшому. Поріг має поширюватись на всіх суб'єктів господарювання, окрім платників єдиного податку.