Які зараз тенденції та кон’юнктура на зовнішніх ринках? По Китаю є багато тривожних сигналів, а це основні ресурсні ринки для нас. Які перспективи по товарних позиціях, якими ми торгуємо?
Емал Бахтарі, директор департаменту продажів фінансових інструментів Райффайзен Банку:
Зниження цін на нашу основну експортну продукцію напевно через добрий врожай цього року. В наших аграріїв закінчився продаж тогорічного врожаю, зараз міжсезоння. Нацбанк зазначив, що очікуємо нові надходження валютних коштів від експорту нового врожаю цього року.
Що стосується руди, там немає зростання. Ситуація в Китаї з економічним уповільненням зростання впливає, оскільки Китай є нашим ключовим ринком щодо експорту металургії та залізної руди.
Ціни на нафту залишаються відносно стабільними, коливаючись у районі 80-90 доларів. Сплеск був на початку війни, коли всі переживали через санкції та обмеження експорту з Росії. Тоді ціни досягли 130 доларів, але вже третій рік залишаємось на рівні нижче 100 доларів.
Ціни на газ теж знизилися до 300-400 доларів, що в 10 разів менше за піковий рівень цін у панічному 2022 році, який дав нашому ворогу заробити додатково на цій ситуації на ринку.
Отже, наші основні товарні групи по експорту та імпорту +/- будуть залишатися на цих рівнях. Я не бачу зараз факторів, які могли б різко змінити ціни найближчим часом, щоб суттєво змінити структуру поточного рахунку платіжного балансу.
Ситуація, в якій ми зараз перебуваємо з дефіцитом, коли наш імпорт набагато перевищує експорт, це довгострокова ситуація. Різниця зараз покривається інтервенціями Національного банку з резервів, які поповнюються за рахунок міжнародної фінансової допомоги. Тому маємо невідповідність, коли курс не відображає реальний баланс, але за рахунок допомоги можемо утримувати його на поточному рівні.
Ситуація з поступовою і повільною девальвацією – це наша реальність на найближчі роки. Допомога не буде завжди міжнародні партнери також на це натякають, вказуючи на необхідність поступового переходу на власні сили для задоволення потреб. Це означає скорочення допомоги й меншу можливість закривати розрив між експортом та імпортом. Різке зняття обмежень неможливе через ризик фінансової кризи. Контрольована, помірна девальвація є єдиним варіантом, який може дозволити собі Україна і Нацбанк.
Рівень дохідності за гривневими інструментами не повинен перевищувати девальвацію. Щоб збереження в гривні залишалися економічно доцільними й вигідними на фоні можливої девальвації. Якщо девальвація буде вищою за ставку на гривневі інструменти, це спонукатиме власників коштів гривневої ліквідності купувати валюту.
Ситуація з резервами є контрольованою, Нацбанк тримає ситуацію під пильним поглядом. Проте варто звикати до умов невеликої девальвації на наступні роки – це об’єктивна реальність до якої необхідно звикати. Поточні панічні настрої є тимчасовими та мають вгамуватися. За рахунок зовнішньої допомоги та експортної виручки проблем не очікується.
Більше ви можете дізнатись з нашої дискусії "Макро: чого очікувати у другому півріччі 2024 року?" на YouTube-каналі або прочитати скорочену текстову розшифровку.