🏭 Одеський припортовий завод після трьох років простою може відновити роботу, пише Forbes із посиланням на власні джерела у Кабміні.
ОПЗ - це ще один хрестоматійний приклад (на рівні з Українською ГТС), що рішення "чекати, коли виросте в ціні і лише тоді приватизувати" було не просто помилковим, а злочинним. Є припущення, що ідеї "а давайте почекаємо кращої ціни" - це просто привід, відмазка корумпованого менеджменту, щоб далі продовжувати збагачуватися на ренті.
Ми неодноразово розповідали, що У 2009 році ОПЗ приватизували структури Коломойського за $625 млн. Під крики про "який жах" все звернули. 2019 рік, незалежний оцінювач встановлює ціну ОПЗ у $54 млн – у 12,5 разів впала ціна підприємства за 10 років.
За цей час підприємство стало боржником структур Фірташа через завищені ціни на газ (бо поставлений владою менеджмент приймав потрібні рішення). Арбітражний інститут Торгової палати Стокгольма у 2016 присудив стягнення близько $250 млн доларів з ПАТ "Одеський припортовий завод" на користь Ostchem. Верховний суд України визнав, що ОПЗ може не виконувати це рішення. Але він нікуди не дівся. І ці борги та судова тяганина були причиною №1, яка відлякувала інвесторів від приватизації до повномасштабного вторгнення.
Наразі підприємство у переліку тих, що мають бути приватизовані. Але великі сумніви, що це станеться.
Forbes пише, що відновлення роботи може бути небезпечним в умовах війни, адже потрапляння російської ракети по складу може спричинити техногенну катастрофу.
Отака сумна історія. До повномасштабки підприємство тихо собі занепадало: у 2020 завод закінчив зі збитком у майже 1,2 млрд грн за виторгу на рівні 2,3 млрд грн. Не отримало приватного інвестора, щоб вклав гроші в розвиток ОПЗ. Підприємство стало фігурантом низки скандальних справ. А сьогодні, в умовах війни, не підлягає запуску.
"Якби та каби" були б в ОПЗ умовні американські інвестори, то працювало б воно собі успішно, а над ним би як шуліки F-35 і знищували усе, що може нести потенційну загрозу в радіусі 500 км.
Подивимось, що буде з ОПЗ. Напишіть у коментарях, чи є сенс нам зняти окремий ролик про це підприємство: його історію, можливості, втрачені перспективи та що чекає у майбутньому?
Ну а поки нагадуємо про нашу дискусію про приватизацію під час війни.