❓💰Ціна війни: де знайти гроші та як не вбити економіку
Що не так із податковими ініціативами держави та де взяти кошти на війну – в авторській колонці старшого економіста CASE Україна Володимира Дубровського.
Ключові тези:
🔹якщо вже доводиться вдаватися до непопулярних заходів (на жаль, без них війна не обходиться), то робити це потрібно з максимально можливою ефективністю: максимум результату за мінімуму "напруги" і "несправедливості", за всієї умовності цього поняття.
🔹З цього погляду урядовий законопроект №10416 загрожує поставити антирекорд у своїй категорії. Колись французький міністр фінансів Жан-Батист Кольбер порівняв оподаткування із обскубуванням гусака: як мистецтво отримати максимум пір'я при мінімумі вереску.
🔹Мінфін вважає за краще готувати документи в таємниці і "вигрібати" за них уже постфактум, замість того, щоб ще на етапі підготовки порадитися з експертами та стейкхолдерами. Втім, після гучної заяви 13 провідних аналітичних центрів, а також аналогічних заяв провідних бізнес-асоціацій діалог (краще пізно ніж ніколи) розпочався. Відповідно, з'явилася і надія на більш-менш оптимальне вирішення проблеми.
🔹Що ж так обурило бізнес та експертів:
- купою дрібних поборів, якими чиновники запропонували обкласти те, що вони розцінили як "розкіш": ювелірку, автомобілі (будь-які!), мобільний зв'язок, міжнародні посилки будь-якої вартості, продаж квартир фізособами, тощо. Все разом узяте має, за розрахунками Мінфіну, принести 22% необхідної суми.
- Решту Кабмін запропонував збирати у вигляді найшкідливіших для економіки податків: з обороту та доходів фізосіб, де передбачається збільшення військового збору до 5% із розповсюдженням його на платників єдиного податку.
- Ще більше збільшувати навантаження на зарплати ризиковано. З одного боку, це прямо і дуже відчутно б'є по доходам, тобто викликає невдоволення. З іншого – ще далі заганяє в тінь ринок праці, де навіть до повномасштабної війни кількість неофіційно зайнятих (близько 3 млн) і тих, хто отримує доплати "в конвертах" (близько 2 млн), сукупно дорівнювала кількості зайнятих у приватному секторі (близько 5 млн).
🔹Звідки ж узяти кошти:
- треба скоротити невоєнні витрати. Скоротити витрати на послуги, що залежать від кількості населення, пропорційно до його фактичного скорочення, з урахуванням того, що частина цих витрат залишаються фіксованими. Це, за попередніми розрахунками, може заощадити 23,5 млрд грн на рік, якщо скорочувати на половину фактичного зменшення населення.
- Оптимізація та верифікація соціальних витрат: наприклад, у нас за останні роки зросла кількість… ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Відповідні законопроекти готові, і Мінсоцполітики (на відміну від попередників) готове займатися такою оптимізацією, але... "немає голосів".
- Оптимізація та скорочення держзамовлення на вищу освіту, що працює по-старому через бюджетні місця в окремих ВНЗ, з яких менше третини випускників працюють за спеціальністю.
- Потрібно зробити кілька простих кроків з хоча б часткової детінізації. Насамперед – відступити від догматичного прагнення обкласти "чистий дохід" самозайнятих за ставкою 18%. А натомість – запропонувати їм компромісну детенізацію за 6%, як у законопроекті № 10166, на даний момент заблокованому Мінфіном. Це обіцяє близько 10 млрд грн надходжень.
- Існує значний резерв у збиранні податків на землю та іншу нерухомість. Лише за земельним податком він становив на 2021 рік близько 35 млрд грн.
Читати весь текст
📩 Підписуйся на "Ціну держави"