Насправді, найперший ефективний інструмент боротьби з тінізацією ринку праці - це зменшення податків.

До 2016 року в Україні діяла драконівська ставка ЄСВ у 34,7%. Її зменшили до 22% і, о диво, кількість надходжень не впала, зросла кількість офіційно оформлених осіб.

Друга важлива річ, яка впливає на детінізацію - це гнучке оподаткування, тобто існування можливості отримати відшкодування від держави / зменшення ставки податку на доходи.

Ми неодноразово писали, що у Польщі ефективна ставка податку на працю 34%, як і в Україні. Але якщо є сім'я з 2-х дітей і один з подружжя не працює, то ця ставка падає до 11%.

Або чому у США раз на рік усі подають податкові декларацію? Навіщо цей бюрократичний тягар? А він має практичну користь для кожного, бо можна отримати відшкодування податків, якщо у вас були витрати на лікування, освіту дітей чи ви жертвували гроші фондам, організаціям, ендавментам університетів тощо (до 50% своїх податків у США можна направити на благодійні цілі).

Звісно, до цього ще додається фінмоніторинг держави на предмет доведення легальності доходів. Наприклад, у Польщі ви не можете просто так прийти в банк і покласти на рахунок 10 тис. євро. Банк вас попросить надати документи про походження цих грошей (ну що ви їх чесно заробили).

Так само у США ви не можете просто так з під матрацу дістати 200К баксів і купити недвігу. Все вимагає підтверджень. Але це вже має сенс у застосуванні на наступних етапах.

Піраміда детінізації починає будуватися саме зі зменшення податків, а не з підвищення.

На жаль, українським політикам усіх часів у гуглі назавжди забанили пошук "Що таке крива Лаффера?" Так само як в КНР забанений пошук по запиту "Події на площі Тяньаньмень (1989)".

До яких подій цей пост? Підвищення військового збору з 1,5% до 5% Це дасть фіскальний ефект у короткостроковій перспективі, а у довгостроковій призведе до тінізації ринку праці.

@costukraine