Як детінізувати роздрібну торгівлю та мінімізувати контрабанду в Україні?
Відбулась одноіменна конференція за участі аналітичних центрів, представників БЕБ, ДПС, ДМС, Нацполу, нардепів тощо.

Про що говорили і до яких висновків прийшли описав Олег Гетман, координатор Економічної експертної платформи та асоційований експерт CASE Україна:

Обговорили такі питання:

1. Тіньові схеми на ринку техніки/електроніки

• Збір податків у цьому секторі суттєво зріс у 2024 році, в той же час є низка мереж, які мають наднизьке податкове навентаження і сплачують мінімальну зарплату всім працівникам (рис 1,2)

2. Тіньові схеми при реалізації ювелірної продукції

• Після скасування пробірного збору виторги у ювелірці суттєво зросли, майже у 2 рази зросла сплата податків (рис 3). Проте все ще близько 30% тіньова частка у секторі, потрібна подальша робота перевіряючих органів

3. Тіньова частка на ринку тютюнової продукції
   За попередніми даними Кантар - тінь у серпні впала до 14,5%, з близько 24% у жовтні 2023 року.
   Галузь швидко детінізується, після обмеження роботи п'яти великих напівлегальних виробництв. Значно зростають обороти і сплата податків (рис 4)
4. Схеми по ухиленню від сплати податків на ринку пального
   Тінь на ринку пального зберігається у 2024 році на рівні 14%, низка мереж АЗС збільшили податкове навантаження при реалізації бензину та ДП. В той же час третина великих мереж і
   далі сплачують всім співробітникам мінімальну зарплату, це потребує уваги ДПС та БЕБ (рис 5)

За підсумками дискусії дійшли спільної думки по необхідні подальші кроки для детінізації галузей, зокрема:

1. Забезпечення контролю за імплементацією прийнятого Закону про перезавантаження Бюро економічної безпеки України (ПЗУ №10439)
2. Прискорення розгляду та прийняття законопроектів про перезавантаження ДМС та ДПС (ПЗУ №6490д та №9243);
3. Визначення чітких КРІ для ДПС, ДМС, БЕБ, ключовим показником яких має стати не виконання плану з надходжень (ризики для білого бізнесу), а зменшення податкових розривів за методикою tax gap (тиск на тіньову економіку) у розрізі основних податків (ПДВ, акцизного збору, податку з доходів фізичних осіб);
4. Публічна аналітика виторгів через РРО в розрізі КВЕД, найбільших компаній та територій;
5. Запровадження економічних стимулів для покупців підакцизної продукції отримувати фіскальний чек (лотереї фіскальних чеків та інші фін механізми);
6. Мінімізація «лазівок» для «сірих» схем – перехід до моделі оподаткування міжнародних посилок One stop shop, авансова сплата ПнП мережами АЗС, занесення газ конденсату до підакцизної групи
7. Надання доступу органам місцевого самоврядування до інформації про діяльність суб’єктів господарювання, які мають право здійснювати торгівлю підакцизними товарами (ліцензії, виторги через РРО підакцизної продукції, середня заплата, кількість працівників);
8. Приведення штрафів за повністю нелегальну торгівлю підакцизними товарами - до оптимального рівня
9. Проведення комплексу заходів ДПС та БЕБ з метою усунення аномалій із сплатою великими гравцями МЗП всьому персоналу
10. Активізація роботи ТСК та Комітету ВРУ з метою посилення контролю за роботою правоохоронних та контролюючих органів в частині обігу підакцизних товарів та інших ризикових груп товарів.

📩 Підписуйся на "Ціну держави"