🏫 Яке майбутнє української школи?
CASE Україна провів дискусію на тему «Яке майбутнє української школи?» з Валентиною Полторак, менеджеркою Швейцарсько-українського проекту DECIDE.
Ключові тези з дискусії:
🔹Реформа Нової української школи (НУШ) триває і не зупиняється. На сьогодні вона охоплює початкову та базову школу, а також планується поширення на профільну середню освіту для старших класів.
🔹У 2024 році загальні видатки на освіту склали 171,2 мільярда гривень, що на 22% більше в порівнянні з 2023 роком. Проте реальна потреба значно вища.
🔹У цьому році через зростання мінімальної зарплати вчителів на 12%, субвенція збільшилася до 103,2 мільярда гривень. Проте вона все ще залишилася недофінансованою, коефіцієнт 0,89. Це означає, що урізаються надбавки вчителям та скорочується оплата їхньої праці, що, у свою чергу, провокує відтік кадрів з освітньої сфери. Згідно з різними дослідженнями, минулого року відтік перевищив 16%. У сільських і селищних місцевостях цей показник становив 22%.
🔹Для шкільної освіти діє субвенція на заробітну плату вчителів, на облаштування укриттів, на оновлення харчоблоків, курс “Захист країни”.
🔹На сьогодні 500 тисяч українських учнів навчаються за кордоном, що складає 20-30% від загальної кількості учнів в країні. Україна має боротися за кожну дитину та підтримувати зв’язок через освітні програми.
🔹Близько 70% українців за кордоном планують повернутися додому, хоча 30% поки що налаштовані залишитися у тих країнах, де вони зараз живуть.
🔹Згідно з міжнародним тестуванням PISA Україна не показує втішних результатів. Існує суттєва різниця між успішністю учнів з міських та сільських шкіл: відставання становить близько 4,5 років у різних дисциплінах (математика, читання та природничі науки).
🔹Рівень опанування програми у сільській місцевості є сигналом, що селищна школа повинна мати більш сучасні методи викладання та належну матеріально-технічну базу, яка відповідатиме сьогоднішнім потребам.
🔹Одним з рішень покращення якості середньої освіти є створення старшої профільної школи, яка буде відокремлена від базової.
🔹Децентралізація надала значну перевагу місцевим бюджетам для залучення ресурсів. Вперше в історії України були утворені відділи освіти, принцип субсидіарності забезпечив можливість ухвалювати рішення на місцевому рівні, а громади почали вкладати свої ресурси в освіту.
🔹В умовах війни українські школи стикаються з проблемами щодо облаштування укриттів. Проекти з відновлення укриттів активно підтримуються державою та донорами, але потреба все ще залишається великою.
🔹Профорієнтація в українських школах має стати системною для усвідомленого вибору, як це реалізовано в європейських країнах, де діти з раннього віку знайомляться з професіями та проходять стажування на підприємствах. Планується посилення співпраці між школами, бізнесом та місцевими громадами для створення подібних можливостей в Україні.
Читати розшифровку дискусії та відео за посиланням.
❗️Ця дискусія створена CASE Україна за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку. Зміст дискусії не обов’язково відображає погляди ІСАР Єднання, погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США.