🏦Скільки може отримати держбюджет від перекриття "схем" у підакцизці та електроніці?
Асоційований експерт CASE Україна Олег Гетман підготував статтю про те, як зменшення нелегальної торгівлі може допомогти наповнити бюджет.
Не вичерпаним є потенціал детінізації, лише на "схемах" із підакцизкою держава втрачає 35-40 млрд грн на рік, на схемах із зарплатами "у конвертах" - 100-110 млрд грн на рік, контрабанда та сірий імпорт - 120-150 млрд грн на рік.
⛽️Ринок пального
у 2023 році втрати бюджету від несплати податків з пального (чорні продажі + мінімізація податків мережами) склали 9-10 млрд гривень за рік.
У 2024 році рівень "тіні" зменшився до 14%, з аномальних 34%, які були у 2022 році. Кілька років тому в країні налічувалось 1500 нелегальних заправок, на цей час - 300-400.
Сплата податків мережами АЗС вкрай нерівномірна. Частина мереж сплачують більше 2 грн податків на літр, а частина - в межах 50 копійок. Так само з заробітними платами: частина мереж - сплачують всім співробітникам мінімалку.
🚬Тютюнова продукція
Після обмеження роботи низки нелегальних виробництв влітку 2024 та посилення роботи контролюючих органів із роздрібним ринком тіньовий ринок цигарок зменшився майже вдвічі у 2024 році: у серпні – до 14,5%, тоді як у жовтні 2023 року тіньова частка тютюновими виробами складала 25,7%. Проте є проблемні регіони.
🍷Алкогольні вироби
Найбільша тіньова частка на ринку алкогольної продукції спостерігалася у 2022 році - 47%. У 2023 році почалось поступове зниження і у 2 кварталі 2024 року тіньова частка ринку впала до 35%. Це завдає збитків державному бюджету у 7-8 млрд грн на рік.
💻Побутова техніка та електроніка
Виторги та збір податків у цьому секторі суттєво зріс у 2024 році. За 8 місяців 2024 року обороти компаній збільшились на 33 млрд гривень, а сплата податків зросла на 600 млн гривень порівняно з 8 місяцями 2023 року.
❓Що необхідно зробити для мінімізації схем?
Для подальшої детінізації ключових галузей та додаткових надходжень до держбюджету необхідно реалізувати низку змін, зокрема:
🔹 Забезпечити контроль імплементації прийнятого закону про перезавантаження Бюро економічної безпеки України. Прискорити розгляд та прийняття законопроєктів про перезавантаження ДМС та ДПС;
🔹Визначити чіткі КРІ для ДПС, ДМС, БЕБ, ключовим показником яких має стати не виконання плану з надходжень (ризики для білого бізнесу), а зменшення податкових розривів за методикою tax gap (тиск на тіньову економіку) у розрізі основних податків (ПДВ, акцизного збору, податку з доходів фізичних осіб);
🔹Забезпечити публікацію аналітики виторгів через РРО в розрізі КВЕД, найбільших компаній та регіонів? ;
🔹Запровадити економічні стимули для покупців підакцизної продукції отримувати фіскальний чек (лотереї фіскальних чеків та інші фінансові механізми);
🔹Мінімізувати "лазівки" для "сірих" схем – перехід до моделі оподаткування міжнародних посилок One stop shop, авансова сплата ПнП мережами АЗС, занесення газового конденсату до підакцизної групи;
🔹Надати доступ органам місцевого самоврядування до інформації про діяльність суб’єктів господарювання, які мають право здійснювати торгівлю підакцизними товарами;
🔹Збільшити штрафи за повністю нелегальну торгівлю підакцизними товарами у кілька разів;
🔹 Провести комплекс заходів ДПС та БЕБ з метою усунення аномалій із сплатою великими гравцями МЗП всьому персоналу;
🔹Активізація роботи ТСК та Комітету ВРУ для посилення контролю за роботою правоохоронних та контролюючих органів щодо обігу підакцизних товарів та інших ризикових груп товарів.
❗️Ця публікація підготовлена ГО "Кейс Україна" за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту "Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства".