Що не так зі Стратегією демографічного розвитку України [1/4]
Сергій Будкін, партнер-засновник компанії Finpoint і патрон "Ціни держави" після низки онлайн-дискусій з заступницею міністра соціальної політики Даріни Марчак докладно розібрав документ - розібрав усі слабкі сторони.
Викладаємо тут дещо скорочену версію у серії постів:
Загалом, в України є три шляхи розв'язання демографічних проблем, що стоять перед країною:1. Підвищення народжуваності та збільшення терміну життя населення (зменшення смертності).2. Повернення українців, які або виїхали за кордон після початку повномасштабної агресії, або живуть там вже давно.3. Міграційний приплив населення, яке не має етнічного або історичного зв’язку з Україною.
Представлена стратегія доволі чітко вказує пріоритети: якщо першому питанню приділено приблизно 30% обсягу документа, другому питанню – майже 60% обсягу документа, то якась позиція авторів документу по третьому питанню з’являється тільки на 19 сторінці, тобто глибоко після половини, і їй приділено рівно два абзаци:
«Якщо повернення осіб, які були вимушені виїхати за межі України внаслідок збройної агресії, та залучення закордонних українців не буде достатнім для компенсації подальшого природного скорочення населення та дефіциту робочої сили на ринку праці, міграційна політика в майбутньому може поширюватися на залучення іммігрантів. Одним з інструментів такого залучення може бути навчання студентів-іноземців, які частково адаптуються в Україні, вивчають мову, налагоджують соціальні зв’язки.
Але залучення великої кількості іммігрантів вимагає попередньої підготовки. Досвід Канади та Австралії показує, що успішність політики залучення іммігрантів залежить від чіткості визначення цілей (яку кількість людей, яких фахівців, якої кваліфікації, в які регіони доцільно залучити, на яких умовах вони можуть в’їхати), інтеграції та культурної адаптації іммігрантів з метою уникнення ворожнечі та дискримінації, а також сприяння організації легкого і зрозумілого доступу до послуг та інформації про адміністративні процедури та сервіси.»
Більше міграція з третіх країн ніде в документі не згадується, тобто автори Стратегії не вважають це джерело розв'язання проблеми таким, що може бути реалістично використано для вирішення цілей Стратегії, тобто покращення демографічної ситуації в Україні. Таким чином, надію на розв'язання демографічних проблем країни автори якщо не на 100, то точно на 99% покладають на три підмножини українців: (1) тих, хто перебуває в межах країни, (2) ТПО та (3) діаспори, яка створилася до 2022 року.
@costukraine