📈До 353,5-568 млрд грн на рік зросли втрати бюджету від схем тіньової економіки в Україні
Про це свідчать дані дослідження "Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення/уникнення оподаткування в Україні", що проведено фахівцями Інституту соціально-економічної трансформації, CASE-Україна та Економічної експертної платформи у співпраці із Центром міжнародного приватного підприємництва (CIPE).
Нагадаємо, згідно із попереднім дослідженням втрати від схем з ухилення від сплати податків складали 250-400 млрд грн на рік.
Серед наявних схем лідером за зростанням є "сірий" імпорт, контрабанда: втрати бюджету зросли з 80-150 млрд грн до 120-167 млрд у 2023 році. Другою йде схема "зарплати в конвертах" - 115-230 млрд грн.
Відбулось значне зростання схеми "конвертаційні та/або транзитні центри, податкові ями, міскодінг, дропи": у попередньому аналізі за 2022 рік втрати бюджету складали 20-30 млрд грн на рік, то тепер це 30-60 млрд грн на рік.
З позитивних тенденцій: зменшення втрат від схеми "контрафакт, нелегальна торгівля" з 46-51 млрд грн до 35-40 млрд грн. Спостерігається стримане зменшення схеми "формування схемного податкового кредиту (скрутки)" - з 16-20 млрд грн до 15-18 млрд грн.
Прикметно, що втрати від ФОПів, на яких люблять покладати головну провину за бюджетні втрати сумарно складають 11,5-22 млрд грн: ФОП замість найму 3 група та «обнал» - 4-10 млрд грн; заниження оборотів ФОП - 7,5-12 млрд грн.
Як зазначають автори, структура уникнення податків не залишилася незмінною. Структурні зміни, зміни до законодавство, війна, економічна криза та інші фактори - призвели до зростання обсягів зловживань по певних схемах (конвертаційні та/або транзитні центри (податкові ями, міскодінг, дропи); заробітні плати «у конвертах»; порушення митних правил, контрабанда та корупція на кордоні), в той же час і до зменшення зловживань по інших схемах (в першу чергу офшорні схеми та BEPS, а також «скрутки» ПДВ, схеми за допомогою спрощенки, схеми у агро секторі).
Збережено «лідера» серед найбільших схем по мінімізації податків – «контрабанда та сірий імпорт».
Офшорні схеми та транскордонне переміщення прибутку, внаслідок війни, валютних обмежень та високої висхідної вартості обслуговування, що обумовлюється новими світовими стандартами податкової прозорості (antiBEPS, FATCA, ATAD, BEPS 2.0, КІК та інші) все більш отримують ознаки «елітарності», тобто залишаються доступними великим українським компаніям та заможним українцям. Обсяги втечі прибутків за кордон знаходяться на історично низькому рівні.
За висновками авторів, загальною рекомендацією до усіх розділів є продовження та завершення судової реформи, інституційна реформа митної служби та податкової - перенабір співробітників на відкритих конкурсах з вирішальним голосом міжнародних фахівців та забезпечення їм гідних заробітних плат.
Окрім цього, вкрай важливим вважаємо подальше підсилення інституту контролю ТЦО (трансфертне ціноутворення) і КІК (контрольовані іноземні компанії), створення єдиного дата-центру із всією податковою та митною інформацією у лавах Міністерства фінансів чи незалежного агрегатору під його егідою.
P.S. Результати дослідження були презентовані 18 жовтня 2024 на форумі "Діалог громадянського суспільства, бізнесу й влади: інклюзивні інституції та економічні свободи", організаторами якого є Українська Рада Бізнесу та Національна бізнес-коаліція. Саме дослідження буде пізніше опубліковано на сайтах Інституту соціально-економічної трансформації, Економічної експертної платформи та* CASE Україна**. *