Головна ділова газета Австралії Australian Financial Review пише про те, що ціни на залізну руду, за якими відвантажують свою продукцію австралійські компанії, впали до чотирирічного мінімуму.

Я б не писав про це, якби це не мало пряме відношення до України, бо залізна руда - одна з трьох головних експортних позицій України (дві інших - збіжжя та ІТ-сервіси) і дала приблизно кожен сьомий долар товарного експорту в 2023 році.

Глобальне падіння цін на залізну руду є, мммм, глобальним і, на жаль, має прямий негативний вплив на економіку України.
Сергій Будкін

У нас у попередньому коментарі пропонують запровадити додаткові мита на експорт сировини, зокрема, на залізно-рудну сировину (ЗРС). Мовляв, щоб стимулювати переробку.

Гарна ідея, але комсомольська. На глобальному ринку (у тому числі, ресурсів) українська сировина не є супер-пупер унікальною і конкуруює так само з іншими країнами. Тут грає роль купа чинників як модернізоване виробництво, що дозволяє мати якіснішу продукцію (до речі, руду треба не лише видобути, а й ще збагати, щоб були окатиші - це так, для відома прихильникам обмежень), так і вартість логістики.

Отож, українська ЗРС конкурує з багатьма гравцями на ринку - китайськими, російськими і, у т.ч., австралійськими.

На вільному ринку виробник повинен мати право продавати продукцію тому, хто заплатить кращу ціну. Конкуренція стимулює модернізацію, інновації, оптимізацію витрат, підвищення якості тощо.

Зараз запровадимо додаткове мито і все, українська продукція (попри витрат через війну) втратить у конкурентоздатності з іншими країнами, коли вартість може впасти до собівартості виробництва і взагалі впаде сенс у видобутку (звільнення, тимчасові закриття підприємств, скорочення випуску, падіння зарплат, доходів до бюджету).

І буде шикарна ведмежа послуга австралійцям чи росіянам. У яких і так кращі логістичні можливості.

Якщо у вас є можливість вийти на ринок ЗРС, але дуже складно на ринок сталі, то краще продавати ЗРС, ніж переробити все на сталь і потім не знати куди її продати.

А давайте побудуємо металургійний комбінат? Ну так, це так легко і дешево, як відкрити кав'ярню, де молоти зерна і давати продукцію з доданою вартістю.

Якщо світові центри з виробництва титанової нитки чи імплантів для медицини знаходяться не в Україні, то найдурніше що можна зробити - це взагалі припинити видобуток того ж титану "а ж поки хтось не побудує завод з виробництва продукції з доданою вартістю".

*Саме тому ми свого часу і зробили відео про Австралію, де показали як ця країна чудово себе почуває, експортуючи сировину та агропродукцію, що складає 60% її зовнішньої торгівлі. І не можна сказати, що якась занедбана, відстала країна з дурниками, які замість того, щоб понабудувати у себе сталеварні заводи продають ЗРС китайцям.
*
📩 Підписуйся на "Ціну держави"