🏆Що потрібно Україні, щоб рухатися в бік розвинених країн. Уроки від нобелівських лауреатів
Володимир Дубровський, старший економіст CASE Україна у статті для "Економічної правди" описує, які інституційні зміни необхідні Україні для економічного зростання.
Ключові тези:
🔹Нобелівська премія з економіки цього року була присуджена за доведення критичної важливості інституцій для економічного розвитку. Причому не будь-яких, а "інклюзивних" — тобто тих, які захищають права широких верств населення, а не лише "еліт".
🔹Як же справи з цим в Україні? Не дуже добре. Ключовий з цих інститутів – верховенство права. За визначенням, це сукупність інституцій (не лише законів, але й механізмів їх виконання), які обмежують свавілля влади, а отже, захищають всіх інших від довільної експропріації, здирництва, створення штучних перешкод для бізнесу.
🔹 Що з цим робити? Окрім очевидного — реформ правоохоронних і контролюючих органів, потрібні такі закони, які можуть працювати в недосконалому інституційному середовищі, не даючи можливостей для зловживань з боку влади.
🔹Закони мають допускати мінімум свавілля (дискреції): бути якомога простішими; не надто обтяжливими, щоб не породжувати надто багато порушників, з яких "начальник" може обирати жертв; і, звісно, чітко сформульованими та узгодженими. Тоді їх будуть краще дотримуватись, а нечисленних порушників буде легше побачити й покарати.
🔹На практиці ми бачимо суперечливі тенденції: з одного боку — дерегуляція, декларативний принцип для ліцензування, хороша стратегія розвитку МСБ (подяка Мінекономіки), з іншого — плани розширення дискреційних повноважень податківців і фактичне вихолощення спрощеної системи в Національній стратегії доходів від Мінфіну.
🔹Політична інклюзивність не зводиться лише до політичної конкуренції: у демократії величезну роль відіграє громадянське суспільство. Процедури ухвалення рішень обов’язково мають включати громадські обговорення, причому проводитися не "для галочки" за принципом "ми тут як у сім'ї: всі радяться, але вирішують батьки" (як висловилася Олена Макеєва, заступниця міністра фінансів з питань податків у 2015 р., коли її змусили вислухати пропозиції, альтернативні тій антиреформі, яку для неї написали податківці).
🔹Мінекономіки в останні роки дійсно працює з бізнес-асоціаціями та незалежними експертами в інклюзивному режимі (хоча інколи занадто прислухається до лобістів деяких галузей, особливо промисловості), а Мінфін це традиційно не практикує — винятком були часи, коли міністром був Олександр Данилюк, і, частково, Оксана Маркарова.
🔹Зараз у податковій сфері рішення ухвалюються кулуарно, і, як наслідок, виходять такі "потвори", як, наприклад, постанова КМУ №1154, що перетворила систему блокування підозрілих податкових накладних СМКОР із проблеми на катастрофу: близько 40% платників ПДВ постраждали від такого блокування, з яких абсолютна більшість — безпідставно.
Лише інклюзивна робоча група, за участі нардепів та незалежних експертів змогла розробити корективи, які суттєво знизили економічні збитки.
🔹Кулуарно був розроблений початковий варіант законопроєкту про підвищення податків, який одноголосно відкинули як експертне середовище, так і Верховна Рада, а раніше — Національна стратегія доходів.
Петиція за її перегляд набрала 25 тис. голосів, що свідчить про вкрай низьку якість документа, але навіть після цього Кабмін відмовився виправляти ключові недоліки стратегії.
🔹Жодним законом не можна змусити людей, відповідальних за розробку та ухвалення рішень, змінити свій начальницький підхід на інклюзивний ті, хто хоче все вирішувати "як батьки в сім'ї", завжди можуть звести будь-які обговорення до профанації. Як, наприклад, зробила вже чинна заступниця міністра фінансів з питань податків Світлана Воробей.
🔹Є лише один спосіб боротися з цим: ті, хто не готовий до інклюзивної роботи, просто не повинні обіймати відповідальні посади в державних органах України.
📜Читати весь текст
❗️Ця публікація підготовлена ГО "Кейс Україна" за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту "Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства"
@costukraine