👨🏼‍🔬Наука заробляти. Як бізнес та університети стають одним цілим
Ми писали про те, що у США фінансування науки державою забезпечується на рівні 50%. Решта фінансування надходить від університетів. філантропії та бізнесу. У нас поки залучення бізнесу до фінансування науки (не говорячи про університети) на вкрай низькому рівні. Що саме відбувається і які проблеми описано у статті "Економічної правди":

Ключові тези:
🔹Бізнес часто звертається до закладів вищої освіти за вузькопрофільними послугами та експертизою, які неможливо знайти деінде.

🔹Після початку великої війни за послугами продуву стали звертатися виробники дронів для перевірки формфактора крила. У лабораторних умовах вони отримують наукове обґрунтування підвищення ефективності крила свого літального апарата.

🔹В Україні є лише три аеродинамічні дослідницькі комплекси, два з яких – у вишах. Крім того, в університеті працюють фахівці з глибокими знаннями аеродинаміки, які можуть професійно обґрунтувати необхідні зміни.

🔹За часів радянської окупації в Сумах було сконцентроване виробництво насосів та компресорів. У Сумському державному університеті (СумДУ) діє кафедра, яка розвиває науковий напрямок у цій галузі. Через складнощі в організації співпраці з місцевими підприємствами університет вирішив створити науково-дослідну лабораторію гідродинамічних приводів та установок.

🔹Науковці із СумДУ також брали участь у проєкті Antares – розробці ракети-носія американською компанією Northrop Grumman Innovation Systems. Основну конструкцію її першого ступеня та частину наземного обладнання розробило конструкторське бюро "Південне", а виготовляв їх Південний машинобудівний завод.

🔹На початкових етапах співпраці вишів та бізнесу важливу роль відіграє особиста комунікація. Власник бізнесу чи його представник звертаються до університету з певним запитом. Керівництво ЗВО визначає, чи зможе виш задовольнити цей запит і хто відповідаииме за його виконання. Паралельно вираховується вартість послуги з урахування винагороди науковця. Така менеджерська робота нагадує консалтингову діяльність.

🔹Для Українського католицького університету (УКУ) у Львові співпраця з бізнесом стала можливістю створити для студентів нові напрямки зростання спеціалістів. УКУ співпрацює з великими ІТ-компаніями в напрямку research and development (R&D).

🔹Cпівпраця бізнесу та ЗВО в залученні експертизи стає одним з головних джерел доходу для університетів. За словами проректора з наукової роботи КПІ Сергія Стіренка, уже зараз надходження до бюджету університету від співпраці з бізнесом становлять десятки мільйонів гривень. У 2024 році від нуково-проєктної діяльності КПІ планував отримати понад 100 млн грн.

Проректор з наукової роботи СумДУ зазначив, що у 2023 році університет отримав 28 млн грн завдяки замовленням від промисловості та підприємств. У 2024 році портфель замовлень становить 39,6 млн грн.

🔹Загалом R&D в Україні – на хронічно низькому рівні. У 2023 році на науку й дослідження витрачалися лише 0,33% ВВП країни, тоді як у розвинених державах цей показник зазвичай становить 2-3% ВВП.

🔹У 2023 році найбільше коштів на R&D (59,1%) в Україні витратив бізнес. Більшість з них пішли на інженерні проєкти та розвиток технологій (85,2% від галузевих витрат), зокрема на підтримку ЗСУ та відновлення інфраструктури.

🔹Проблеми та виклики:
1️⃣Одним із ключових викликів для університетів залишається нестача молодих співробітників, які не лише викладають, а й залучені до практичних розробок;

2️⃣Часом компанії звертаються до науковців напряму, а не через університет. Бізнес переманює наукових фахівців не лише з державних, а й з приватних університетів, де рівень зарплати, як правило, набагато вищий.

@costukraine