Вчора у нас була розмова з одним великим донорським проектом, що хоче зайнятися економічним розвитком / відбудовою регіонів.
Ми поділилися своїм скепсисом на основі досвіду і спостерігання чисельний подібних проектів, коли і експорті профілі регіонів розробляли, і стратегії розвитку робили, і гранти/конкурси для малого бізнесу здійснювали, і тренінги з виходу на зовнішні ринки проводили, і навіть виноробів на міжнародні виставки до Німеччини возили тощо.
Але це ні на що (крім красивих звітів) не впливало. Бо більшість проблем з розвитком регіонів пов'язані на загальнонаціональному рівні. Умовно, толку вести винороба до Німеччини, коли у нього водночас можуть рейдернути землю?
Навело інший приклад: ось має відбутися приватизація Білгород-Дністровського порту. Якщо вона відбудеться, то це буде безпосередній розвиток як для району та Одещини загалом, бо прийде інвестор, що вкладе кошти, створить робочі місця, а від зростання доходу збільшаться і податкові надходження, у т.ч. до місцевого бюджету.
Ну ось сьогодні як раз нарешті відбувся аукціон порту (це була 12 спроба). Сподіваємося кошти крапнуть "на карточку державі" і не буде повторення з кейсом заводу в Івано-Франківську, де зі стартової ціни у 20 млн грн злетіла до 2,6 млрд, але кошти не надійшли і буде повторний аукціон.
Наш спіч зводився до того, що є проблеми першого порядку - незалежний суд, де ти можеш захистити право власності, адекватне адміністрування податків без презумпції вини, відсутність кошмарення з боку митниці (завищення митної вартості) та контрабанди тощо. Без їх розв'язання все інше другорядне і немає сенсу.
Всякі там експортні агенції при посольствах, звісно, можна і паралельно робити. Але ефект буде мінімальним, або ніяким, коли виробник в Україні щодня стикається з безліччю проблем.
Подивимось, що з цієї розмови вийде. Ми, в принципі, готові через призму нашого фундаментального звіту "Економічні пріоритети для повоєнної України" зробити дослідження як умовні повноцінний ринок землі, приватизація, верховенство права, децентралізація сприятимуть розвитку регіонів, особливо тих, що постраждали від війни.