Продовжуємо розповідь пана Сергія про урядові рішення, що живть окремим життям:

✍️Поправка Джексона-Веніка
В 1974 році США прийняли Закон про Торгівлю, який надавав Президенту США розширені повноваження щодо укладення угод про вільну торгівлю з країнами світу. Закон надав Президенту повноваження фактично одноосібно вести перемовини та укладати угоди щодо режиму вільної торгівлі (точніше, його попередника, надання статусу Most Favoured Nation) з іншими країнами.

Конгрес мав право тільки або затвердити після того рішення Президента, або скасувати його, але не мав права його змінювати або навіть дебатувати зміст того, про що Президент домовився і підписав. Це рішення фактично заклало фундамент всієї системи міжнародної торгівлі, як ми її бачимо зараз, і призвело наприкінці кінців до створення Всесвітньої Торгівельної Організації.

Проте сенатори Джексон та Венік внесли в закон поправку, яка фактично забороняла введення режиму вільної торгівлі з СРСР та іншими країнами східного блоку, які не дозволяли еміграцію євреїв до Ізраїлю. Фактично завдяки цьому закону СРСР з середини сімдесятих років був суттєво обмежений в торгівлі з Заходом, бо на експорт до СРСР багатьох товарів розповсюджувався режим, подібний до сучасного режиму санкцій.

Цей закон точно зіграв дуже велику роль в технологічній ізоляції СРСР в критичних галузях прогресу на той момент – зокрема, розвитку кібернетики та електронно-обчислювальних машин в цілому.

З 1974 року дуже багато води пішло. Спочатку СРСР дозволив еміграцію євреїв, потім, власне, СРСР розвалився і перестав існувати. В Україні прийшов Кравчук, пішов Кравчук. Прийшов і пішов Кучма. Відбувся перший Майдан і прийшов Ющенко. Пішов Ющенко і мудрий український народ постав перед унікальним вибором між Юлією Володимиірвною та Віктором Федоровичем. На болотах відбулося «Я устал, я ухожу» і прийшов Х**ло. Спалахнула і загасла криза 2008 року. А поправка Джексона-Веніка все ще діяла.

Білл Браудер зробив величезний інвестиційний фонд Hermitage Capital. Білл Браудер втратив величезний інвестиційний фонд Hermitage Capital, в тюрму в Москві посадили його юриста Сергія Магницького. В тюрмі в Москві вбили Сергія Магницького. Конгрес прийняв те, що зараз називається The Magnitsky Act, за яким США можуть піддавати санкціям окремих осіб. Проте повна назва Закону Магницького виглядає так: The Russia and Moldova Jackson–Vanik Repeal and Sergei Magnitsky Rule of Law Accountability Act of 2012, і саме його було підписано Бараком Обамою – цей закон викреслив росію з країн, вільна торгівля Штатів з якою була можлива на основі щорічних окремих рішень Президента США (а за замовчуванням діяла заборона вільної торгівлі США з росією) і ввів механізм особистих санкцій замість нього.

🇯🇵🇲🇪Війна між Чорногорією та Японією
У 2006 Чорногорія досить несподівано виявила для себе те, що вона знаходиться у формальному стані війни з Японією. Причиною було те, що в далекому 1905 році Чорногорія була єдиною країною в світі, яка приєдналася до Російської Імперії та проголосила війну Японії (бо монарх Чорногорії був родичем Російського Імператорського Дому).

Після того Росія підписала угоду з Японією, в якій стан війни формально було закінчено, проте в цій угоді нічого не було про замирення між Чорногорією та Японією – про маленьку країну в Європі просто забули. Після того в Європі почалося те, що ми всі пам’ятаємо – спочатку Балканські війни, потім Гаврило Принцип вцілив в ерцгерцога Фердинанда (і після цього близько 15 мільйонів людей загинуло на фронтах Першої Світової), потім Чорногорія як незалежна держава припинила існування і була частиною різного роду федерацій або інших об’єднань аж до 2006 року, коли вона відокремилася від Сербії і проголосила незалежність.

Японія на запит Чорногорії на встановлення дипломатичних відносин вирішила в односторонньому порядку замиритися з Чорногорією, надіславши їм листа «ми все простили і не вважаємо наші країни такими, що перебувають в стані війни».

Деякі міждержавні або державні акти можуть слугувати прикладами Закону непередбачуваних наслідків.

@costukraine