🇺🇸🇺🇦«Розбір польотів» від професіонала в переговорах:
ЗЕЛЕНСЬКИЙ - ТРАМП
«Розум є у людини для того, щоб жити поруч з тими, у кого він відсутній» - ця фраза не один раз допомагала мені у житті. І саме зараз, коли відбулася екстраординарна подія у Білому дому, вона знову мені пригадалася.
1. Не обговорюю поведінку президента іншої країни та зауважень моєму Президентові зі сторони віце-президента іншої країни. Нам тільки не вистачає чвар з американськими громадянами, серед яких чимало моїх справжніх друзів.
2. Підтримаю свою країну та свого Президента. Крапка.UA.
3. Дуже дивний формат заходу. Зазвичай пресконференції відбуваються ПІСЛЯ підписання угод. А тут… одразу вести у прямому ефірі й державні переговори, й нагнати чимало журналістів у доволі невеличке приміщення. Навіть з екстравагантними маніпуляціями «У вас є взагалі костюм?». Хоча журналісти там ставлять будь-які запитання.
4. З перших хвилин побаченого: чого очікував почути Трамп? Похвали та вдячності. Вдячності та похвали. Вихваляння його мудрості щодо припинення війни. (До речі, розглядаю її вже як афірмацію, мрію Трампа, наче він сам себе хоче переконати, що таки зможе це зробити). Плюс засудження папєрєдніка. І головне - піару на широку загальну аудиторію щодо знову усієї цієї мудрості, лідерства щодо припинення "конфлікту" та повернення грошей платників податків.
5. Все інше йому НЕ ЦІ-КА-ВО. Ні вигляд наших полонених, ні викрадення дітей, ні якась там допомога далекій країні, яка «за океаном»... Нічого. Адже є 3 улюблені істини Трампа (з його книжки):
• я з дитинства думаю тільки масштабно, малі справи мені не цікаві
• я ніколи не визнаю своїх помилок
• я завжди себе вихваляю, навіть якщо помиляюся.
6. Чого очікував Зеленський? Що вчергове донесе до адміністрації президента та громадян США необхідність потужньої допомоги.
ВИСНОВОК. Всі побачили одразу 9 (!) видів конфліктів:
- конфлікт очікувань у цій публічній комунікації
- конфлікт субординації («хто я, а хто ти?»)
- конфлікт інтересів (один хоче більше озброєння, другий хоче зекономити, для одного гарантії безпеки це життя мільйонів, для іншого це «тільки 2% всього іншого»)
- адреналіновий конфлікт (ефект прямого ефіру на мільйони глядачів, де у Трампа повинен був відбутися тріумф, а Зеленського видавали, на жаль, «неслухняні» руки)
- конфлікт історії відносин (Байден молодший. На жаль, не замінили посла Україні, вона сиділа поруч)
- конфлікт термінів (для нас путін агресор, для іншої сторони він «сильний лідер та друг»)
- конфлікт досвіду (фразу «вони прийшли воювати на нашу землю» американці можуть не зрозуміти, бо два століття воюють виключно на чужих землях)
- внутрішній конфлікт іншої сторони (Трамп - Байден), який постійно заважає рухатися уперед
- командний конфлікт (Венс зробив зауваження Зеленському, а ОСНОВНИЙ ТРИГЕР ПОДІЇ - випад Венса, якого почав захищати Трамп).
Правда було б дивно, якби все вийшло ок?
ЩО ВАЖЛИВО ЗРОБИТИ було інакше:
- спочатку проголосити вступний короткий спіч щодо вдячності американському народові та його владі (Трамп би це сприйняв на свою адресу, на здоров’я!)
- «між крапельками» постійно елегантно хвалити та дякувати владі США
- не вказувати напряму публічно на власній території хазяїну Білого дому що йому потрібно робити, а сказати більш толерантно «Ми від Вас очікуємо…», «Було б бажано…»
- аксіома: на неприємне запитання чи заперечення починаймо (!) відповідати якомога…приємніше!
- аксіома: ніколи не сперечайся публічно! Спочатку емпатійно підхопи співрозмовника «Так, дійсно….», а далі продовжуй так, як тобі вигідно, на свою користь
- обережно з гумором. Це американці самі будуть вирішувати де чиї будуть портрети...
- якщо влада іншої країни хоче замінити посла, це потрібно зробити.
На превеликий жаль, сьогодні п‘ють шампанське під кремлівськими курантами.