🇷🇺🇺🇸🌾 Просування російського агроекспорту та міндобрив? Погляд на домовленності США та рф

США вчора опублікували заяву про домовленності з росією, де йшлося зокрема про полегшення доступу росії до світових ринків аграрної продукції та добрив. Потім росія опублікувала відмінну, але комплементарну заяву із деталями:
• Зняття санкційних обмежень з Россільгоспбанку та інших фінансових організацій, задіяних в обслуговуванні міжнародної торгівлі продовольством і добривами, їхнє підключення до SWIFT і відкриття необхідних коррахунків;
• Зняття санкцій з компаній-виробників і експортерів продовольства та добрив;
• Зняття обмежень на страхування вантажів продовольства та добрив;
• Зняття обмежень на обслуговування російських суден у портах, зокрема тих, що перевозять продовольчі товари;
• Зняття обмежень на постачання сільськогосподарської техніки.
Ці дві заяви разом дають більш повну картину сприянню експорту росії. Але, важливо зауважити, що сам факт існування цієї заяви демонструє, що САНКЦІЇ ПРАЦЮЮТЬ. Навіть у випадках непідсанкційних позицій (аграрка та міндобрива - про це нижче) . А що вже говорити про обмеження, які дійсно блокують російські експортні потоки!

🔍 Спочатку трохи передісторії для подальших висновків
Попри санкції ЄС, США, Канади та інших країн, аграрна продукція і добрива офіційно не потрапили під обмеження, типу ж це про продовольчу безпеку і ми не можемо, щоб населення планети не мало що їсти. Водночас, були санкції проти окремих олігархів — власників підприємств з виробництва добрив.

Крім того, сама Росія ввела експортні обмеження (мита) на свої аграрні товари й добрива (до і під час війни).

Важлива статистика до початку великої війни:
• Росія та Білорусь разом забезпечували 40% світової торгівлі калійними добривами.
• Росія мала 16% світової торгівлі азотними і 12% фосфорними добривами.
• Основний маршрут експорту аміаку росії йшов через трубопровід Тольятті-Южний до порту в Одесі, який був закритий від початку війни.
• Також Росія — ключовий експортер пшениці та соняшникової олії.

Важлива статистика після початку великої війни:
• Після вторгнення в Україну, росія стала найбільшим експортером пшениці в світі, із часткою в 25%
• Через експортні мита, с/г виробники віддавали фактично 20% своїх прибутків в бюджет рф. Виробники міндобрив також "ділились" своїми прибутками з бюджетом рф через експортні мита
• Кількість країн, куди рф надсилала свою пшеницю зменшився з більше ніж 90 країн до близько 60. Це сталось через збільшення вартості логістики (дорожча страховка та побічний ефект від санкцій) і не всі захотіли бруднити свої руки

📈 Коротко про можливі наслідки
1. Підсилення економічної стійкості росії та збільшення доходів до бюджету рф
• Оскільки санкції напряму не обмежували аграрний експорт, тож ефект буде обмежений. Але зниження логістичних витрат (зокрема, через страхування) може стимулювати збільшення географії експорту пшений з рф і, відповідно, зростання експорту оціночно на 3–4 млн т до кінця маркетингового року.
• Це збільшить доходи до бюджету рф, адже експорт обкладено митами.
• Аналогічна ситуація по дибривам: зменшення бар’єрів на логістику = більше експорту = більше грошей у бюджет РФ через експортні.
• Це підсилює економічну стійкість Росії в умовах війни.
2. Позитив в цьому є з точки зору глобальної продовольчої безпеки:
• Більше пшениці чи добрив у світі — це добре для споживачів, особливо бідніших країн. Це може зменшити ціну на продовольство і допомогти країнам із продовольчим дефіцитом.
3. Але є і геополітичні ризики:
• Чим більша частка рф у світовій торгівлі, тим вища залежність від неї. Чи хоче світ/США цього?
• Це дає рф важіль впливу: рф вже показувала, що може використовувати експорт (або його зупинку) як політичну зброю.
• Світ знову опиниться в пастці залежності, подібній до енергетичної до 2022 року.
• Крім того, чи захоче росія торпедувати відновлення аміачного трубопроводу на Одесу? Щоб це не виявився свого роду троянський кінь від рф